Аграріям порадили використовувати солому зернових культур як добриво для відновлення родючості ґрунтів

Про способи застосування соломи в сільськогосподарському виробництві Інститутом сільського господарства Карпатського регіону НААН спільно з департаментом агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації розроблені «Рекомендації щодо застосування соломи та інших основних типів залишків рослинності для поповнення вмісту органічної речовини ґрунту» та розповсюджені для аграріїв Львівщини. Про це повідомляє департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА.

«Рекомендації допомагають аграріям самостійно без додаткових витрат відновити до 30-40% родючості ґрунтів завдяки застосуванню різних способів використання соломи після обмолоту зернових культур, і тим самим забезпечити збільшення врожайності культур врожаю наступного року та прибутковості виробництва», — коментує Тетяна Гетьман, директорка департаменту. 

За даними наукових досліджень, щорічні втрати гумусу в ґрунтах становлять 0,5-0,6 т/га. За рахунок кореневих і післяжнивних решток ці втрати компенсуються на 30-40%.

Читати по темі: Управління рослинними рештками: як це робити ефективно

І одним із вагомих і найдешевших резервів підвищення родючості ґрунтів є використання соломи ярих і озимих зернових культур та рослинних решток інших культур як органічних добрив, оскільки солома містить лише 15% води і на 85% складається із органічної речовини, у складі є всі потрібні для рослин макро- та мікроелементи. За вмістом органічної речовини 1 т соломи прирівнюється до 3–4 т підстилкового гною і синтезує 160-180 кг гумусу. За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15-20 кг азоту, 8-10 кг фосфору і 30-40 кг калію. Внесення соломи збільшує вміст гумусу, поліпшує структуру ґрунту, зменшує схильність до ерозії, стимулює процес азотофіксації, і є джерелом живлення для мікроорганізмів у ґрунті.

Існує декілька технологій щодо застосування соломи й інших рослинних решток на органічні добрива: це – сумісне поєднання соломи з сидератами та багаторічними зеленими бобовими травами, зароблення їх в ґрунт із внесенням азотних добрив, компостування, та інші.

Результативність удобрення соломою залежить від того, як її подрібнили комбайном, розкидали по полю і загорнули в грунт.

Тому збирати культуру потрібно тільки комбайнами з подрібнювачами, дотримуючись таких вимог:

• висота зрізу під час збирання — не вище 20 см;
• довжина 75% часток соломи не повинна перевищувати 10 см, а часток понад 15 см — не більше 5%;
• по полю солому розстеляти рівномірно, не утворюючи валків;
  солому загортати за допомогою дискової борони на глибину до 12 см одразу ж після збирання культури, не допускаючи висихання грунту. Достатня вологість забезпечує ефективну роботу мікроорганізмів і швидке розкладання соломи;
• аміачну селітру вносити перед загортанням соломи з розрахунку N10/т соломи (орієнтовно: 1 ц селітри на 1 га);
• обов’язковим є проведення зяблевої оранки.

Глибина заорювання соломи відіграє вагому роль у проходженні процесів гуміфікації. В ущільненому шарі інтенсивність мікробіологічного розкладу соломи знижується, а це сприяє її гуміфікації. При заробці у верхні шари ґрунту і підтримуванні його у розпушеному стані солома під дією аеробних мікроорганізмів швидко мінералізується.

Потрібно відзначити, що безвідвальний обробіток ґрунту сприяє процесам гуміфікації, рівень яких на 23-25% вищий, ніж при звичайній оранці.

 

Олена Басанець, SuperAgronom.com