Горох залишає після себе більше патогенів, ніж соя — експерт
Він додав, що наразі до Ukravit Institute активно звертаються аграрії для ідентифікації патогенів та визначення дефіцитів елементів живлення.
«Щодо гороху, то частіше надходять зразки для ідентифікації хвороб. В західних регіонах найчастіше виявляємо аскохітоз. Також відзначаємо проблему з кореневими та прикореневими гнилями, що частково пов’язано з надмірним зволоженням в цих регіонах», — каже фахівець.
Збільшення площ під горохом цьогоріч спостерігається у західних регіонах, частково — на Півдні (Запорізька й Дніпропетровська області).
Читати по темі: Досвід вирощування гороху на Київщині: раніше посієш — більше врожаю отримаєш
Сергій наголосив, що, згідно з дослідженнями, після гороху залишається більше патогенів, аніж після сої.
«Звісно, все залежить від технології вирощування. Але багато аграріїв заощаджують на фунгіцидній обробці гороху. І якщо це одна обробка, або їх взагалі не проводили, то в результаті маємо накопичення патогенів. Зокрема це відбувається ще й за рахунок того, що горох формує більшу післяжнивну масу, в якій розвиваються патогени, що згодом залишаються в ґрунті. І якщо після такого гороху висівати пшеницю, то за сприятливих умов буде чудово розвиватися фузаріозна прикоренева гниль», — пояснив Сергій Сальніков.
Зважаючи на таку ситуацію, фахівець радить проводити дослідження посівного матеріалу бобових на ураженість патогенами. Найкраще це робити після збирання культури, особливо якщо зібране зерно буде використовуватися як посівний матеріал в наступному році. Зволікання з цим до весни призводить до прояву хвороб.
Серед інших питань, з якими звертаються до інституту аграрії, — хлорози на рослинах і, відповідно, аналіз вмісту елементів живлення. Найбільш актуальні дослідження на вміст бору і молібдену, в окремих регіонах — на нестачу заліза і міді. Крім того, до інституту звертаються переробники для дослідження зерна на предмет залишків пестицидів і важких металів.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com