Економія на добривах, ЗЗР і насінні українськими аграріями через рік позначиться на валовому зборі та якості збіжжя — експерт

Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, повідомляє УАК з посиланням на Українське радіо.

Зокрема, експерт назвав порушення структури посівних площ і раціональних сівозмін.

«Ми ж сьогодні по ринку рухаємось, як ринок вимагає. Ми зазвичай сіяли того ж ячменю озимого десь мільйон гектарів. У Цьому році — менше, і ярого — менше. А чим замінили? Ну, очевидно, більш маржинальними культурами. Олійними, бобовими. Це — соя, це — ріпак, це — соняшник. Площі під соняшником можуть «дотягнути» до 5 млн га. А що ж це за структура посівних площ, якщо в нас соняшнику, такої складної культури, у структурі посівних площ більше, ніж озимої пшениці, більше ніж зернових. Це ж його попередники. Значить, десь ми будемо сіяти соняшник по соняшнику, соняшник по соняшнику, ріпак по соняшнику, і навпаки, і так далі. І це вже є недобре з точки зору природної відтворюваності землі. Але фермер на це сьогодні йде. Тому що безвихідь», — наголошує Павло Коваль.

При цьому він наголошує, що навіть соняшник в минулому році, в сезон збиральної кампанії, був дешевший і рентабельність його була нижча, ніж у пшениці до війни.

«Пшениця стає в нуль багатьом. Ячмінь, овес — це збиткові культури були. Соняшник в період збирання, хто продавав, а особливо мікропідприємства і малі, які, на жаль, змушені продавати за готівку прямо з поля — вони в збиток це робили. А кукурудзу залишили в полі зимувати. Але це для того, щоб домолотити осінню кампанію, для того, щоб розрахуватися до кінця року з людьми, з пайовиками. Вони змушені були в збиток і кукурудзу продавати частину, і соняшник, і пшеницю і таке інше. А ячмінь-то й взагалі нічого не коштував», — підкреслив експерт.

Він додав, що Україна, на жаль, може втратити свої сегменти на глобальних майданчиках. І найнеприємніше, що ці майданчики на глобальних ринках замістить наш ворог, агресор. Це вже спостерігається на деяких ринках.

Читати також: Особливості живлення культур у поточному сезоні: вміст елементів живлення в ґрунтах та методи корекції

Також серед вагомих проблем Павло Коваль назвав кадрову та вимушену економію ресурсів, що позначається на технологіях вирощування. Зокрема, через недостатність фінансів в аграріїв, недостатньо вноситься мінеральних добрив.

«Якщо ми 2022 рік на запасах складських просіялись, прожили. 2023 рік — на післядії. То 3-тя посівна 2024 року — вона ж без міндобрив у багатьох фермерів відбулася. Ця проблема через рік позначиться на врожайності і на якості продукції. Також сіємо гіршим насінням, бо грошей не вистачає. Використовуємо не оригінальні і не завжди якісні засоби захисту рослин. Скільки я вже таких складних питань назвав, і це все виллється через пару років у зниження валових зборів і якості продукції», — наголосив експерт.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com