В Держпродспоживслужбі порадили, коли проводити захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки

1 червня 2024, 09:00

Для збереження якості зерна твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки варто проводити за наявності в посіві 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше.

Такими рекомендаціями ділиться Держпродспоживслужба.

На решті посівів захисні заходи слід проводити за наявності 4-6%, в насіннєвому ячмені — 8-10%, товарних посівах — 20-25 личинок на кв.м. При цьому захист посівів від клопа шкідливої черепашки рекомендується провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбуватиметься на початку червня.

Фахівці додають, нині розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки продовжується повсюди. Зокрема, відбувається відродження та живлення личинок фітофага. Ним за чисельності 0,2-2 імаго, 0,5-2 яйцекладки та 0,3-2 (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.) личинок на кв.м. заселено та пошкоджено 1-6 макс до 10% (Херсонська обл.) рослин озимих та 0,5-2% рослин ярих колосових. Переважають личинки І-IІ віків.

Економія на мінеральному живленні без зменшення норми

Читати

Крім клопа-черепашки, відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який в допороговій чисельності заселив 3-10% (Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська обл.) рослин озимої пшениці. Середня чисельність 1-5 імаго та 4-8 личинок на колос. Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2-12% рослин. Триває масовий літ хлібних пильщиків. Середня чисельність імаго становить 3-6 екз. на 100 п. с., яйцекладок 0,5-1 екз. на кв.м. Видовий склад: чорний пильщик — 60%, звичайний хлібний — 40%. У Миколаївській, Одеській, Чернігівській областях відмічено початок заселення крайових смуг посівів озимих культур хлібними жуками.

Щодо хвороб, то агрокліматичні умови звітного періоду (низька вологість повітря, підвищення температури повітря) не сприяли їхньому розвитку та поширенню на зернових колосових культурах. Так, борошниста роса, септоріоз охопили 2-8, осередково в господарствах Закарпатської, Житомирської, Київської, Миколаївської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської областей від 12 до 25%. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 2-12% рослин. Бурою листковою іржею та кореневими гнилями, які проявились у вигляді білоколосості, уражено 1-6% рослин.

Нагадаємо, посіви соняшнику заселяє геліхризова попелиця.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com