Три особи на одне робоче місце — фахівці розповіли, як змінився ринок праці після початку війни
Про це йдеться у матеріалі «Посівна без трактористів — як мине сезон 2024 і де шукати працівників» на Kurkul.com.
Зазначається, що в останні декілька місяців посилилась неформалізація ринку праці. Тобто компанії не висвітлюють вільні робочі місця в Держслужбі зайнятості, а працівники погоджуються працювати «в тіні».
Тінізація ринку праці була й до війни, коли підприємці видавали заплату в конвертах, щоб платити менші податки. Тепер є ще одна причина — для офіційного працевлаштування керівник повинен передати інформацію про новоприйнятого працівника у військкомат. Зауважимо, що ця норма не нова і вона діяла ще до війни, просто зараз змінився контекст.
«Заборона на виїзд чоловіків з країни забезпечує значну пропозицію робочої сили. Проте багато чоловіків уникають офіційного працевлаштування через страх перед мобілізацією», — розповіли у Центрі прикладних досліджень.
Якщо взяти окремо агросектор, то ситуація, як і всюди — кадрів не вистачає. Так, фактор «нестачі робочої сили» почав зростати у 2023 р. і побив рекорд за останні 10 років.
За даними Служби зайнятості, кількість залучених співробітників у сільському господарстві поступається сферам торгівлі, ремонту та транспорту. Відтак кількість зайнятого населення у сільському господарстві становить 2,7 млн осіб. Серед робітників сільського господарства найбільша кількість пропозицій за вакансіями «робітник догляду за тваринами», «робітник з обслуговування сільгоспвиробництва» та «робітник фермерського господарства».
Читайте також: Умови бронювання працівників в 2024 році змінюються: деталі
Також високий попит на водіїв, трактористів, навантажувачів. Фактично — це ті професії, які традиційно вважались «чоловічими».
Тож, за даними видання, в агросекторі найбільше не вистачає трактористів, комбайнерів, механіків і агрономів.
Відчувають брак кадрів, й на ФГ «Байбарак», що на Кіровоградщині. Мобілізація забирає на фронт останніх фахівців, яким знайти заміну неможливо, тим паче у селі.
«У нас от на тракторі працює одна людина на сівбі соняшника та кукурудзи. То ми його бережемо, він відмінний фахівець. І більше переживаємо за нього, ніж самі за себе. Бо якщо його заберуть, не буде кому працювати. А соняшник — то основна, найбільш маржинальна культура», — розповів голова ФГ «Байбарак» Василь Супрун.
Окремої гостроти набула проблема в областях неподалік військових дій.
«Механізатор на ціну золота, трактористів ділимо між собою. То вже домовились, що будемо допомагати. Не знаю, як інші, але ми час від часу купуємо техніку — планшети, комп'ютери, тепловізори і т.д.», — зазначив фермер з Миколаївщини.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com