Вносити добрива варто раніше, щоб виграти час для проникнення азоту на нижчі рівні росту коренів — польський професор
Наразі на більшості полів в Україні є сніговий покрив, але поки що невідомо чи в період весняних внесень добрив буде достатньо води для їх ефективної роботи.
Тим часом у Польщі, як зазначає видання Farmer.pl, на законодавчому рівні встановлені часові рамки внесення добрив. Але терміни внесення не тільки підпорядковуються правилам, але й залежать від стану ґрунту.
«Потепління зазвичай пов'язане з відлигами, виділенням накопиченої води і зволоженням ґрунтового профілю. При плюсовій температурі і коли ґрунт багнистий, ніхто при здоровому глузді не піде в поле з важкою технікою. Фермер шукає відповідні ґрунтові умови, тобто в ідеалі нічний мороз розсікає ґрунт на поверхні, а потім удень ґрунт відтає й розчиняє гранули добрива. У таких умовах, наприклад, аміачна селітра, внесена рано вранці, розчиняє гранули приблизно через годину», — зазначається в повідомленні.
Внесення азотних добрив по мерзло-талому ґрунту — експерт надав поради
Те, що гранула розчиняється, не означає, що вивільнені з неї іони можуть поглинатися рослинами, наголошують автори повідомлення. Вони будуть мігрувати на глибину не більше кількох сантиметрів. Це занадто мілко для повного поглинання цього інгредієнта, наприклад, насінням ріпаку, глибина якого восени може досягати понад 1 м. Азот повинен просуватися в профіль на глибину не менше кількох сантиметрів. Для цього потрібні опади. Скільки загалом необхідно води, залежатиме від початкової вологості ґрунту, а також від агротехнічної категорії. У легкому ґрунті це відбуватиметься швидше, у важчому – повільніше. Гумусні ґрунти, багаті глиною, також потребують більшої кількості води.
«Підраховано, що ранньою весною потрібно 2-3 л води на квадратний метр, щоб проштовхнути азот на 1 см глибше. Якщо ми хочемо мати цей азот на рівні 10-15 см, після внесення добрив нам потрібно 30-40 мм опадів», — каже проф. Вітольд Щепаняк з UP у Познані.
На думку вченого, у Польщі останнім часом таких показників кількість опадів не досягає, тому не варто боятися вимивання цього поживного елемента в середні роки. Він зазначає, що вносячи добрива відносно рано, можна виграти час для переходу форм азоту в глибші шари ґрунту, де стимулюються та відновлюються нові корені волосся, здатні поглинати поживні речовини.
Водночас зазначається, що більшу загрозу становить поверхневе стікання. Воно відбувається під час дуже сильних опадів відразу після внесення добрив, коли ґрунт у глибших шарах ще не відтанув. Тому слід перевіряти поточну погоду, щоб уникнути таких наслідків. Щоб запобігти стіканню, яке змиває добриво з місця внесення, не слід вносити добрива в шар снігу або глибоко промерзлого ґрунту. (Прим. у Польщі це навіть зазначено в Законі про добрива та внесення добрив від 10 липня 2007 року. Там прямо вказано, що заборонено використовувати добрива на ґрунтах, залитих водою, покритих снігом, промерзлих на глибину 30 см та під час опадів).
Також не варто боятися зниження температури, яке може виникнути після внесення добрив, або того, що поживні речовини з добрив не засвояться протягом короткого часу після їх внесення, пояснює проф. Щепаняк. Не стане проблемою і сніг після внесення, адже це опади, які, танучи, дозволяють добриву просуватися глибше.
«В останні кілька сезонів дефіцит опадів навесні є набагато більшою проблемою, ніж їх надлишок. У сухих умовах більше азоту втрачається через випаровування у формі аміаку, і ці втрати азоту набагато більші, ніж у результаті вилуговування. Чого слід побоюватися, так це втрат газоподібного азоту, а не його вимивання в цей період», — зазначається в повідомленні.
Довідково: У рамках ЄС у Польщі впроваджені технологічні регламенти ведення сільського господарства. Зокрема це стосується внесення добрив. З минулого року запроваджено більш гнучкий термін внесення азотних добрив. Ним встановлено, що вносити добрива можна раніше, тобто в період з 1 по останній день лютого, якщо щодня протягом 5 днів поспіль середньодобова температура перевищувала 3°С або 5°С відповідно на 95% даної площі району. Якщо в один день температура нижча, підрахунок починається спочатку.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com