Підживлення зернових бором — чи є сенс, на думку польських експертів
Зазначається, що польські ґрунти загалом бідні на бор — до 80% земель відчувають дефіцит цього мікроелемента. Також там багато закислених і піщаних ґрунтів (як і в деяких регіонах України, — ред.) і в таких місцях бор швидко вимивається. Там, де pH нижче 5,5 поглинання бору є досить низьким. Тому в такому разі зазвичай рекомендується додавати цей елемент.
«Враховуючи потребу зернових культур у борі, в деяких випадках немає показань до застосування цього мікроелемента. Наприклад, у зернових, вирощених після ріпаку, у більшості випадків немає потреби вносити бор. Якщо цю рослину правильно удобрити, то доступної після ріпаку кількості бору для зернових буде достатньо. Підраховано, що для зернових культур після ріпаку може бути доступно приблизно 60 г бору. Водночас потреба в цьому елементі у зернових становить приблизно 5 г/т урожаю (солома + зерно). Найбільшу потребу в бору має овес (до 7,5 г на тонну врожаю). Потреба в зернових культурах буде задоволена також, якщо, наприклад, пшеницю вирощувати після цукрових буряків. Для порівняння, ріпак потребує бору в десятки разів — у середньому даємо 400 — 600 г/га цього мікродобрива. Додамо, що деякі дослідження показують, що зернові чутливі до дефіциту бору так само, як і до дефіциту цинку чи заліза», — йдеться у повідомленні.
Погана забезпеченість зернових бором помітна не тільки на бідних на цей елемент ґрунтах. Дефіцит бору для зернових може виникнути і на інших ґрунтах посушливі роки, особливо під час посухи в травні. Його нестача характерна також для ґрунтів з низьким вмістом органічної речовини, а також під час холодної та дощової весни.
Позакореневе підживлення озимої пшениці: азот і мікроелементи
Як правило, внесення бору в посіви зернових має компенсуватися врожайністю, а точніше збільшенням урожаю. Проте результати досліджень щодо ефективності використання бору не лише різними зерновими культурами, а навіть у межах одного сорту відрізняються. Деякі дослідження показують позитивну реакцію окремих сортів пшениці на застосування бору, тоді як інші сорти не обов'язково реагували на бор таким чином, щоб підвищити врожайність. Варто зазначити, що хоча внесення бору, в принципі, повинно покращувати потенціал урожайності, застосування цього елемента живлення передусім має захисний характер, тобто захищати зернові культури від зниження врожайності в результаті дефіциту бору.
Загалом нестача бору може позначитися на колосі — він стає коротшим і має менше зерен.
Тому варто аналізувати всі умови і в разі наявності ризиків дефіциту цього елементу слід планувати внесення бору під зернові культури. Тим більше, що він відносно недорогий, кажуть польські експерти. Також, плануючи схеми живлення ріпаку, варто пам’ятати і про наступні після нього, яким мають дістатися залишки бору після ріпаку.
Але фахівці підкреслюють, у разі значного дефіциту бору, краще вносити борні добрива безпосередньо під зернову культуру.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com (Агроновини)