Найбільше скорочення об’ємів у 2023 відбулося по калію та сірці для сої — цьогорічний рівень внесення знизився від попередніх на 71%. Значне зниження об’ємів сірки також бачимо по кукурудзі — на 62%. По решті культур скорочення цьогорічних об’ємів калію, фосфору та сірки відбулося на рівні від 37% до 55%. 

Найменше скорочення спостерігаємо по азоту, як основному добриву — за результатами бачимо, що по кукурудзі та пшениці вони зменшились лише на 16% у порівнянні з середніми даними за 2018-2022 рр., по соняшнику — на 19%, по ріпаку — на 21%, по сої — на 24%. 

На перший погляд це може здатися дивним, адже у важкий 2022-й не відбулось глобального зменшення об’єму добрив. Наприклад, внесення азоту по ріпаку було навіть трохи більшим у порівнянні з 2021 р. (171 кг/га та 169 кг/га відповідно). 

Але це тому, що тенденція до зменшення ще не встигла проявитись: по-перше, левова частка добрив вносилась восени 2021, коли агробізнес почувався досить стабільно, був на хвилі активного розвитку: торгівля йшла повним ходом, світові ціни знаходились на достатньо нормальному рівні тощо. Тож зниження об’ємів добрив сталося лише по окремих культурах і лише у тих виробників, які запланували закупку та внесення добрив навесні, що у підсумку припало на початок повномасштабної війни, яка зруйнувала ці плани.

Читати по темі: Мікроелементи для озимого ріпаку: ознаки дефіциту, побудова живлення та правильний підхід

У 2023 році вже маємо інші реалії: війна, неможливість реалізації продукції у звичні терміни, нестача коштів, стрімке зростання цін на добрива й інші ресурси та необхідність економити відповідно. Тому результати нашого опитування яскраво демонструють зміну стратегії агровиробників: вони намагаються внести таку кількість добрив і застосувати такі технології, щоб отримати стабільні середні врожаї, а не максимальні, до яких прагнули і які збирали у довоєнний період.