В Україні можуть значно скоротитись площі під озимими

Варіанти для фермерів, які зробили Україну світовою житницею, звужуються, оскільки економіка їхнього бізнесу погіршується. У них обмежений простір для зберігання своєї продукції, оскільки врожай 2023 року накопичується, а альтернативний судноплавний коридор вздовж Дунаю є дорогим і недостатнім з точки зору пропускної здатності. Зернові порти на Дунаї також атакують кремлівські безпілотники.

Рішення, прийняті протягом наступних кількох тижнів в Україні щодо пшениці, ячменю та ріпаку, матимуть наслідки для врожаю 2024 року. Це вдарить як по доходах України, так і по світовим поставкам основних продуктів харчування.

Українські агрохолдинги IMК та HarvEast вже скорочують посівні площі пшениці, причому IMК планує виростити майже на 1/3 менше. IMК також не буде сіяти озимий ріпак, заявив генеральний директор Алекс Ліссітса, тоді як Астарта скоротила посіви цієї культури.

«Наразі неможливо продати будь-яке зерно, оскільки ціни нижчі за собівартість виробництва», — сказав Ліссітса.

Традиційно Україна відправляла зерно по всьому світу зі своїх глибоководних чорноморських портів. Хоча росія спочатку заблокувала цей маршрут після вторгнення в 2022 році, угода про безпечний коридор, укладена за посередництва ООН та Туреччини, дозволила відновити експорт.

Після року поставок, які неодноразово зривалися москвою, в червні росія вийшла з угоди. Відтоді кремль посилив напади на зернову інфраструктуру в Україні, включаючи напади на ключові дунайські порти та обстріли ракетами, які пошкодили обладнання вантажного терміналу в Одеській області.

Україна перенаправила частину експорту сільськогосподарських культур залізницею, дорогами та річками через своїх європейських сусідів, але ці обсяги викликають напругу. Польща, Словаччина та Угорщина, а також Болгарія та Румунія заборонили закупівлю українського зерна після того, як зниження цін викликало протести місцевих фермерів.

Поки що точний вплив на посівні площі озимих пшениці, ячменю та ріпаку невідомий, оскільки дощі затримують збирання врожаю. Серпень і вересень – ключовий період сівби озимих культур в Україні. В найхолодніші місяці поля залишатимуться в стані спокою, перш ніж навесні відновиться ріст культур.

За даними IGC, загальне виробництво зерна в Україні в 2023 році вже впало на 37% порівняно з довоєнним рівнем. Війна також позбавила Україну частини території та перервала польові роботи, оскільки перед фермерами постало завдання знешкодити бомби та міни.

Тепер закриття Чорноморського коридору загрожує утримати поставки пшениці напруженими до кінця 2024 року.

За словами Ліссітси, врожай накопичується в силосних мішках на полях, оскільки його ніде зберігати. російські атаки на українські річкові порти ускладнюють логістичні проблеми України, оскільки власники суден починають остерігатися працювати там.

Компанія HarvEast, яка втратила значну частину земель через вторгнення росії, заявила, що вилучає з обробітку приблизно 10-15% своїх найменш продуктивних площ.

«При нинішніх цінах на сільгосппродукцію, враховуючи проблеми з логістикою для українських аграріїв і враховуючи обсяги врожаю, який ми отримуємо з малопродуктивних земель, заробити на ньому буде неможливо», — заявив гендиректор HarvEast Дмитро Скорняков.

У Київській області компанія планує посіяти озимої пшениці вдвічі менше, ніж в сезоні 2022/23.

Однією з альтернатив, яку пропонує Литва, є використання портів Балтійського моря для транзиту української сільськогосподарської продукції. Однак це може подвоїти витрати на доставку від українського кордону, враховуючи додаткову відстань до цих терміналів. ЄС розглядає можливість субсидування цих витрат.

Як і в сезоні 2023/24, головним бенефіціаром викликів, з якими зіткнуться українські виробники пшениці до 2024 року, буде росія, повідомили у Strategie Grains. Ця ситуація буде посилюватися через погодні умови та проблеми з посівами, з якими стикаються інші ключові експортери зерна Канада, Австралія та Аргентина.