Погодні умови затримують жнива на Львівщині

Про це інформують в Інституті сільського господарства Карпатського регіону, пише agrotimes.ua.

Згідно з оперативною інформацією на 26 липня: ячменю озимого (всі категорії господарств) з площі 17,3 тис. га (99,9 % площ) намолочено 90,6 тис. тонн за врожайності 5,24 т/га, пшениці озимої з 5,09 тис. га (3,3 % площ) намолочено 16,9 тис. тонн за врожайності 3,31 т/га, ріпаку озимого з 7,6 тис. га (15,6 %) зібрано 23,4 тис. тонн за врожайності 3,08 т/га.

«Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. Посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються в категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції», — йдеться в повідомленні.

До того ж, відпроведення післязбирального обробітку ґрунту і заробки рослинних решток теж значною мірою залежатиме формування посівів 2024 року.

Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:

• посилення біологічної і ферментативної активності;
• збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;
• поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;
• збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;
• поліпшення структури ґрунту.

Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) та азоту є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N — 20‒30 : 1.

Нагадаємо, Полтавщина і Кіровоградщина входять в топ 5 областей за темпами збирання озимої пшениці.