Причини вилягання озимих зернових культур назвали польські експерти
Зазначається при цьому, що у регіонах зі значним дефіцитом води — тобто на більшій частині території країни — ризик вилягання озимих значно менший. Адже є регіони, де опадів практично не було протягом усього травня. Тим не менше, у багатьох місцевостях на півдні країни, де перша частина весни була багатою на опади, а дефіцит води був меншим і в пізніший період, озимі посіви досить сильні. Тут ризик вилягання зернових цього сезону вищий. І цьому сприяє кілька факторів.
«По-перше, рістрегуляція в цьому сезоні була проведена занадто пізно або за несприятливих погодних умов. Було два сценарії, жоден з яких не дозволив реалізувати весь потенціал обробок. У першому сценарії, хоча обробка була проведена в оптимальний час, на стадіях BBCH 31-32, через короткий проміжок часу настали низькі температури і заморозки, а також пішли рясні дощі. Тим, хто не провів обробку в перші дні відповідних строків, довелося почекати до 2-3 тижнів через погодні умови. На той час фази розвитку рослин були вже досить пізніми, ретарданти були застосовані на стадії прапорцевого листка. Тоді як деякі з діючих речовин регуляторів росту вже мають дещо слабшу дію на таких пізніх фазах розвитку. Тож низькі дози та м'якіші ретарданти були вже недостатніми», — зазначено у повідомленні.
Регулятори росту: все про діючі речовини та чинники, що впливають на ефективність
Фахівці передбачають, що найбільшого ефекту буде досягнуто на тих посівах, на яких рістрегуляція проводилась двічі: основну дозу внесли в фазу ВВСН 31-32, а в фазу прапорцевого листка — другу дозу ретарданту.
Водночас зазначається, що наразі посуха відмічається на більшій території країни, але перші тижні весни були багаті на опади. Температури трохи сповільнили ріст рослин, але вегетація тривала. Добре забезпечені азотом та вологою посіви озимих мали хороші умови для росту. Отже, ситуація була така: є вода, азот і умови для розвитку; відсутні відповідні температури та інсоляція для використання регуляторів.
«Можна помітити, що частина пшениці, яка навіть генетично трохи нижча, цього сезону досягла висоти на кілька сантиметрів вище, ніж торік. Важкий і великий колос, який є бажаним, може нахилити рослину в разі гіршої регуляції. Все залежить від того, де розташований центр ваги. Якщо ще при обробці Т2 (разом із фунгіцидами) вдалося виправити будь-які недоліки з першого внесення ретардантом і знизити цю точку ваги, то укорочення рослин на цьому етапі може мати вирішальне значення для збереження вертикальності озимих у цьому сезоні — принаймні в тих регіонах, де зернові не «вигоріли» від посухи», — наголошують експерти.
Ще один фактор: боротьба з хворобами основи стебла цьогоріч була проблематичною — на багатьох посівах обробку Т1 проводили занадто пізно, зокрема щоб достатньо зменшити ламкість основи стебла. Це може призвести до підвищеної здатності до вилягання.
«Таким чином, маємо кілька факторів, які роблять озимі культури більш сприйнятливими до вилягання локально: великий запас вологи на початку весни, хороше засвоєння азоту з перших двох доз і водночас складні погодні умови, які значно послабили дію багатьох регуляторів росту або перешкоджали їх застосуванню. Однак, високі рослини не обов’язково підлягатимуть виляганню. Якщо стінки стебла більш товсті, то ризик вилягання менший», — зауважує видання.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com