На Чернігівщині займаються виробництвом компосту з органічних відходів
Про це пише «Наше Слово».
Виробництво нового продукту ініціював головний агроном ТОВ «Мена-Авангард» Олександр Велентій два роки тому.
«Цьогоріч у травні підготували майданчики і заклали перші бурти. Як основу використовуємо солому, перебиту до однорідної маси спеціальним агрегатом — аератором, потім кладемо гній — у компостну купу можна вкинути також траву, листя, хвою, дрібні гілочки, тріски, тирсу, старий силос», — розповідає він.
Перед закладанням основні складові майбутнього компосту проходять аналіз на вологість, а потім постійно перевіряється температура у бурті, пояснює Олександр Велентій.
«Аби мікроорганізми могли переробити все, що містить компостна купа, їм потрібно повноцінне харчування: вуглець з рослинних відходів і азот з гною тварин. Перемішування з додаванням води відбувається до восьми разів — це змінює температуру у масі, забезпечує доступ кисню та однорідність переробки відходів», — говорить головний агроном.
За три місяці бурт майже наполовину втрачає висоту і перетворюється на однорідну розсипчасту буру масу, яка не має неприємного запаху, продовжує Олександр Велентій. Процес тривалий і копіткий, але вартий затрачених сил і часу. Це не гній, який має надлишок аміаку і ще довго буде «доходити» у ґрунті, до того ж внаслідок високої температури всередині купи у компості гинуть усі збудники хвороб та насіння бур'янів.
«Надворі третє тисячоліття, усі ми цивілізовані люди, однак щороку під час весняного і осіннього прибирання увесь район на кілька тижнів затягує димова завіса. Тепер комунальні служби і громада можуть організувати місця збору опалого листя і бадилля, а ми своєю технікою заберемо його і переробимо на компост — і землі користь, і люди від диму не будуть задихатися», — говорить Олександр Велентій.
На додачу витрати компосту на гектар значно менші. Це найдоступніше органічне добриво: норма внесення гною на гектар — 60-80 тонн, а компосту - 10-15 тонн.