Коли давати другу дозу азоту зерновим — розповів польський професор

Весняний сезон розпочався зовсім не так, як торік. Хоча умови внесення азоту під озимі були схожі, погодні умови, які склалися після цього внесення, були зовсім іншими.

Видання зазначає, що минулого року практично в кожному регіоні Польщі весь березень не було опадів. У цьому сезоні протягом місяця фіксувалися послідовні опади або дощ, або сніг, що дало змогу добривам добре розчинитись в просочитись глибину ґрунтового профілю.

Як зазначив професор Вітольд Щепаняк, незважаючи на те, що поточного року в березні в багатьох регіонах Польщі було зафіксовано більше середньої кількості опадів, що позитивно вплинуло на дію добрив, нинішній стан озимих значною мірою залежить від їх осіннього розвитку, а також від термінів і видів внесених азотних добрив у весняний період. Це тому, що березень тут взагалі був прохолодним.

«На початку квітня найкраще виглядають ранні хоча б частково розкущені восени посіви, на яких рано внесли добрива, що містять велику частку нітратної форми азоту (NO3), наприклад аміачну чи вапнякову селітру», — каже науковець.

Як пояснює далі експерт, на практиці вважається, що, залежно від наявності азоту в ґрунті та стану посівів, другу дозу цього поживного елемента вносять таких рамках: від кінця кущіння (фаза BBCH 27-29) — за низького вмісту азоту/розрідженого посіву, і до другого вузла (стадія BBCH 32) — високий вміст азоту/щільний посів.

«Тому, якщо цього року ми не вдалося досягти належного розкущення, чому не сприяла холодна весна, то варто внести другу дозу перед закінченням кущіння і збільшити її, щоб за будь-яку ціну вберегти вже сформовані пагони», — радить проф. Щепаняк.

При цьому, як він зазначає далі, слід пам’ятати, що незалежно від щільності посівів, інтенсивне засвоєння азоту злаками починається від появи другого вузла і триває до повного цвітіння. Тому він також підкреслює, що дуже важливо, аби в цей час у ґрунті був достатній запас цього елемента. А для того, щоб азот був доступний рослинам, недостатньо його внесення, після цього мають випасти опади, щоб азот із внесених добрив міг просочитися глибше у ґрунт до кореневої системи.

«Тож, незважаючи на те, що березень був вологим, «за викликом» не випало опадів, другу дозу азоту доцільно внести раніше», – вважає вчений.