Аграрії дають стримано-оптимістичні прогнози щодо врожайності озимих на Миколаївщині

Про це повідомляє Суспільне.

За інформацією головного спеціаліста департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Володимира Афанасьєва, озимі зернові посіяні на площі 458,7 тис. га, під озимим ріпаком — майже 81 тис. га.

Більшу ніж зазвичай площу засіяли озимими восени 2022 року на полях аграрного підприємства у Миколаївському районі, яке очолює Микола Карпенко.

«Ми отримали за вегетаційний період 2022 року дуже мало опадів — з січня і по липень включно ми отримали 77 мм, при наших звичайних 280-300 мм. І з початком оптимальних строків ми почали сіяти озимину. І ми у цьому не помилились — з 20 вересня пішли дощі у нас, те, що було посіяно, швидко дало сходи», — розповів Микола Карпенко.

Задовільним називає стан озимих по області професор кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Євгеній Домарацький. Прогноз щодо врожаю озимих культур цього року дає стримано оптимістичний. Головне, говорить науковець, щоб не було тривалих морозів за відсутності снігового покриву.

«Щодо підтримання експортного потенціалу — я, все ж таки, хочу бути налаштований оптимістично. Я розумію, що на рекорди ми можемо не сподіватися у 2023 році. Але думаю, що середня стабільна урожайність буде досягнута. У нашому регіоні — так само», — сказав Євгеній Домарацький.

Осінь 2022 року була теплою та посушливою, вологи для розвитку посівів було небагато. Водночас такі погодні умови сприяли виникненню ще однієї проблеми — станом на січень на полях зафіксовано велику кількість колоній мишей. Вони їдять зелені сходи, шкодять кореневій системі озимих. Крім природних причин збільшення популяції гризунів, науковець говорить про певні технологічні зміни у веденні сільгоспробіт, що викликані російсько-українською війною.

«Переходимо на економію ресурсів, на безвідвальний обробіток ґрунту. Тому що енергоресурс на сьогодні має дуже високу ціну — це дизельне пальне і таке інше. Відповідно відмовляємось від відвального обробітку ґрунту. Це сприяє потужному розвитку мишоподібних гризунів», — розповів Домарацький.

З його слів, традиційний глибокий обробіток ґрунту порушує екосистему гризунів – руйнуються нори, самі тварини опиняються на поверхні та стають здобиччю хижаків. Відповідно, економія та поверхнева обробка полів не зачіпають цю екосистему.

У господарстві Миколи Карпенка для боротьби з гризунами застосовують сучасні технології. За допомогою дрона визначають місця розташування колоній мишей і потім локально вносять отрутохімікати.

Основна зернова культура, що посіяли восени 2022 року на полях цього підприємства - озима пшениця. Посіви, каже керівник, почуваються нормально.

«Єдине — на сьогодні (станом на 21 січня — ред.) з такими перепадами температур, які ми бачимо — це вже третій початок вегетації у зимовий період. Звичайно, що коренева система сьогодні не дає можливості подавати необхідні речовини і тому вегетація відбувається за рахунок цукрів, які накопичені були з осені. Це, звичайно, впливає на стійкість цих культур, воно знесилює їх», — розповів аграрій.

Страшного тут нічого немає, каже Микола Карпенко. Але обов’язково потрібно буде вносити добрива, планують робити це у лютому. Пізніше для боротьби з бур’янами, що також спокійно переносять поточну зиму, доведеться застосовувати фунгіциди.

Нагадаємо, на Сумщині тривають жнива — більше половини посівів кукурудзи не обмолочено.