Фахівець оприлюднив результати моніторингу стеблового метелика у 2022 році

Про це розповів Олександр Васильєв, агроном-дослідник, власник ТОВ «Біосервіс Плюс», на сторінці в мережі Facebook.

«Це було досить складно робити через низькі нічні температури. Самців і самиць було багато в місцях виплоду, а от пошук яйцекладок був ще тим квестом. В прохолодні ночі в світлові пастки також потрапляли переважно самці. Самиці очікували більш сприятливих температур. Тільки поодинокі самиці відкладали невеликі за розміром яйцекладки. Вчені кажуть, що самиця здатна до 10 днів утримуватися від відкладання яєць в очікуванні сприятливих температур», — зазначив фахівець.

За його словами, потепління почалося з 14 липня і тривало декілька днів. За цей час було знайдено чимало відкладених яйцекладок. Самиці стеблового метелика у великій кількості почали потрапляти у світлові пастки. Літ стеблового метелика тривав до першої декади серпня.

«Якщо говорити про хімічні засоби, то вдалим був період першої обробки з 10 по 14 липня. Ми змогли «забрати» гусінь, що вже відродилася і харчувалася у пазухах листків, а також захопили час масової яйцекладки. Тут слід брати до уваги те, що гусінь стеблового метелика харчується до 20 днів на стеблі кукурудзи в залежності від температури, а потім «заходить» у стебло. Захисна дія інсектициду зі слів агрономів оптимально становить 14 днів. Планувалося дві обробки. Проти стеблового метелика та бавовникової совки, тому слід також було орієнтуватися на приблизний час другого обробітку по фазі розвитку рослин. Було в нас і господарство де ніякий обробіток не планувався з технічних причин. Це господарство було в нас для порівняння з іншими», — пояснив Олександр Васильєв.

Він зазначив також, що загалом чисельність стеблового метелика істотно зросла. Наприклад, в одному господарстві у 2018 році природній фон (заселеність рослин гусінню стеблового метелика) був на рівні 30%, а в 2022-му нарахували під 70%.

«Додам, що не перший рік спостерігаю, що чисельність стеблового метелика в різних господарствах різна. Навіть до його мінімальної чисельності або відсутності. Вчені кажуть, що цей шкідник розповсюджений по всій Україні, але осередково (місцями). Тут впливає мікроклімат. Шкідника більше там, де є волога (заболочені місця, невеликі ставки, там де велика вода буває по-різному). Висновок простий — моніторити і визначати місця більшої шкодочинності і так планувати захист. Вносити інсектицид там, де потрібно. І спрацюєте вчасно, і зекономите там, де це можливо», — наголосив експерт.

За його словами, загалом моніторинг допомагає аграрію вирішити два питання:

1. Чи потрібно проводити захисні дії? (Наявність та кількість шкідника)
2. А якщо потрібно, то коли? (Невчасне внесення значно знижує ефективність: витрати на інсектицид + внесення, а все одно значні пошкодження посівів).

«Загалом не прив’язуйтеся до певної дати для обробки. Це складно, коли ви наймаєте когось для захисту посівів, і легше, коли є власні можливості. Захист посівів треба робити вчасно, враховуючи тривалість льоту шкідника і його особливостей, час дії хімічного препарату або біологічного засобу», — порадив Олександр Васильєв.