Біомаса конюшини червоної в післяжнивних рештках забезпечує до 150 кг/га азоту

Про це повідомляють польські фахівці на gieldarolna.pl.

Конюшина найчастіше вирощується з ярими зерновими культурами, найчастіше з ярим ячменем або з вівсом на зелену масу, рідше з ярою пшеницею.

За даними наукових джерел, ділянка після конюшини червоної може замінити від 40% до 70% дози азоту, а біомаса конюшини червоної в післяжнивних рештках залишає до 150 кг/га азоту, що актуально при нинішніх високих цінах на мінеральні добрива.

Ще однією перевагою використання підсіяних посівів є зниження забур’яненості міжрядь до 30%. 

При сівбі зернобобових у зернові зазвичай спочатку висівають зернові, а потім бобові. Сівбу конюшини проводять у першій половині квітня. Найкраще, якщо насіння конюшини будуть оброблені бульбочковими бактеріями, наприклад нітрагіном, кажуть фахівці. Рекомендована норма висіву — 18-20 кг/га, при висіві як покривної культури норму висіву зменшують на 20-30%. 

Дози фосфору і калію при удобренні підбирають як для основної культури і збільшують на 20-30%. Фосфорні добрива можна вносити у всій дозі під передзимову оранку, а калійні — розділеними дозами: половину навесні, другу — після збирання першого укосу.

Фахівці вімічають, що для червоної конюшини потрібна ділянка, забезпечена кальцієм, що позитивно впливає на врожайність і густоту рослин. Вапнування (за потреби) проводять під передню культуру або восени перед оранкою. 

Нагадаємо, збагачення органікою ґрунтів сільгосппризначення знижує викиди парникових газів.