Мікробні продукти можуть знизити вплив важких металів на рослини у разі забруднення ґрунтів

Про це розповіла Світлана Корсун, виконавчий директор Інституту прикладної біотехнології БТУ-Центр, д. с.-г. наук на ІІІ Міжнародній конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості», організованій компанією БТУ-Центр та ГС «Органічна Україна».

За її словами, фахівці Інституту мали досвід роботи з такою «аварійною» ситуацією неконтрольованого виливу пестицидів. У своєму дослідженні вони загалом не виділяли окремі групи мікроорганізмів, а визначали дихання ґрунту нітрифікаційну здатність, целюлозоруйнівну активність — тобто інтегральні показники.

«І ми виявили, що в перші 5 днів відбувається не пригнічення, а навпаки сплеск активності мікробної діяльності за показниками дихання і нітрифікацйної активності. При тому цей сплеск призводить до того, що аналіз ґрунту через місяць демонструє підвищення в ньому вмісту основних поживних елементів — рухомих форм азоту, фосфору, калію. Тобто сам мікробний ценоз ґрунту намагається упоратися з отим забрудненням, залишками пестицидів. Наша компанія працює над цим у нас є препарати, які ми пропонуємо, щоб подолати ті залишки пестицидів, які залишилися в ґрунті, й наші мікроорганізми вміють їх деструктувати», — зауважила Світлана Корсун.

За її словами, ці дослідження можуть стати у пригоді під час відновлення ґрунтів, які постраждали від воєнних дій. Передусім у разі забруднення важкими металами. Тим більше, що фахівці також проводили дослідження щодо забруднення важкими металами ще до початку активної фази війни.

«Важкі метали за такого забруднення зазвичай містяться на поверхні ґрунту. Як у такому разі поводяться мікроорганізми? Виявилося, що ні дихання ґрунту, ні нітрифікаційна здатність не знижуються навіть при 100-разовому підвищенні природного фону свинцю і кадмію в ґрунті. Це було дивно, а з іншого боку – ні, адже для мікроорганізмів магматичні породи, по суті, їхній рідний дім. Вони там почали розвиватися, завдяки чому, власне, й утворився ґрунт. Однак при цьому зменшується целюлозоруйнівна активність ґрунту приблизно на 5-15%», — розповіла експертка.

При цьому вона зауважила, що важкі метали є біогенними елементами і мікробіота не може їх зв’язувати, бо це токсичні для неї речовини. Так само порушити якимось чином важкі метали мікробіота також не може. Яким же чином здатне допомогти використання мікробних продукції?

«Що ми можемо зробити, використовуючи біологічні препарати, то це зменшити надходження цих токсичних елементів до рослини. Таким чином — і зберегти життя рослині, й отримати продукцію, яка буде чистою за тими нормативами, які сьогодні існують», — пояснила Світлана Корсун.

За її словами, в Інституту прикладної біотехнології проводили експеримкенти з обробкою насіння препаратом Органік Баланс, а також із внесенням препарату Граундфікс (мобілізатора фосфору і калію).

«Ці препарати прекрасно працювали, зменшуючи надходження свинцю до рослинного організму на 20-30%. А що стосується кадмію, то навіть мали результат 50%. Але є одна умова. Ці препарати справляються з цими завданнями, якщо ґрунт попередньо провапнований і багатий фосфором та калієм. Зокрема це ґрунти півдня, які мають високий вміст згаданих елементів, тобто вони є нейтральними і навіть лужними. В такому разі наші препарати дуже добре будуть допомагати. Якщо є це ґрунти Полісся то там краще провести меліоративне заходи», — зазначила експертка.

 Алла Гусарова, SuperAgronom.com