Експерт пояснив, чи можна відмовитись від внесення азотних добрив
Як зазначає експерт, «оптимізація» живлення в нинішніх умовах зрозуміла, інша справа, що відмовившись від «основного» азоту, фермер купує «замінник» селітри, маржинальність каністри якого може бути вища, ніж 1 т селітри.
«Звісно ж, фундаментальні закони агрономії та агрохімії, зокрема, закон незамінності факторів виробництва (елементів живлення), благополучно ігноруються. Щоб зменшити норму внесення, наприклад, аміачної селітри на озимій пшениці, треба розуміти динаміку її ефективності в умовах господарства. Не існує чіткої лінійної залежності між внесеним кг д.р. азоту і прибавкою урожаю. Внесення, наприклад, 150 кг/га азотного добрива у 31-шу фазу на пшениці може мати кращий економічний ефект, ніж внесення 200 кг/га, навіть за вищої урожайності з поля, а дробне внесення тієї ж норми на 1 га може бути більш доцільним, аніж за один прохід. Є гранична норма, за якої немає приросту урожаю або спостерігається навіть втрата його. Цією інформацією (в т.ч. подібним чином і по інших культурах) господарство має володіти», — зазначив експерт.
Пролонговані азот і сірка зі зменшенням господарських втрат азоту
І наголосив, що внесення добрив на відкритому ґрунті — питання прибавки врожаю та її економічної доцільності (співвідношення вартості внесення та вартості додатково отриманого врожаю), а не отримання врожаю в принципі. Адже ґрунт має власний природний фон родючості, що забезпечує визначену урожайність на полі.
Стосовно переваг і недоліків повної або часткової відмови від хімічних добрив, то експерт зауважив, що можуть бути два сценарії.
- Перший — зменшення хімічного навантаження на ґрунт, перехід на органічну технологію, що є, звісно ж, позитивною тенденцію, якщо технологія вирощування вибраних культур відпрацьована, а ринок збуту під майбутню продукцію сформований.
- Другий — пошук способів зменшення собівартості вирощеної продукції (при цьому хімічна система захисту не змінюється). В цьому випадку важливо розуміти, що кожного сезону з урожаєм зерна чи іншої товарної продукції безслідно виноситься певна кількість мінеральних сполук поживних елементів, які потрібно поповнювати, щоб забезпечувати їх баланс у ґрунті. Найвідчутніше це відчують фермери, що працюють на природно бідних піщаних ґрунтах, за кілька сезонів «без добрив». Дещо повільніше негативний вплив відмови від добрив проявиться на багатших чорноземних ґрунтах. Компенсувати дефіцит елементів живлення можна і через висів покривних/сидеральних культур, що трансформують важкорозчинні сполуки нутрієнтів у потенційно доступні для наступної культури, покращують загальне «здоров’я» ґрунту та збільшують % органічної речовини в ньому.