Переваги та недоліки зяблевої оранки назвали польські фахівці

Про це пише Farmer.pl.

Зазначається, що насамперед варто почати з вибору оптимальної дати процедури. При цьому зауважується, що поспішати не варто. Якщо орати занадто рано, є великий ризик осідання ґрунту, який не промерзне належним чином, а промерзання є однією з переваг цього заходу. 

«Зяблеву оранку вважається доцільним проводити після настання морозів, що полегшить заїзд важкої техніки та правильне розміщення борозен. Сильно зволожений ґрунт або навіть багнюку орати безглуздо, тому що структура ґрунту в такому випадку сильно пошкоджується, а користь сумнівна. Водночас, якщо ми маємо намір знімати проміжні культури плугом, бажано, щоб вони були ще зеленими», — зазначається в повідомленні.

Ще один важливий параметр — налаштування правильної робочої глибини плуга. В основному зяблева оранка має бути глибокою. Залежно від типу ґрунту, — на рівні 20-30 см. Надзвичайно важливо свідомо підбирати глибину роботи для конкретної площі. На більш легких ґрунтах краще менші значення. З іншого боку, важкі ґрунти вимагають великої та бажано зміненої робочої глибини ґрунтообробних машин, щоб уникнути утворення плужної підошви.

Як наголошується, на важких ґрунтах, зокрема, рекомендується орати в так званому «гострому заносі». Саме цей елемент сприяє промерзанню ґрунту і поглинанню води, що проникає в більш глибокі шари ґрунтового профілю. В той же час, у посушливі сезони різкий занос може збільшити ризик ерозії. З цієї причини використання плуга в умовах зміни клімату викликає все більше суперечок.

Зазначається також, що переваги та недоліки зяблевої оранки слід розглядати у двох аспектах — сама оранка як процедура, а також вибір конкретного часу. 

«Прихильники зяблевої оранки наголошують на тому, що вона добре змішує з ґрунтом добрива та післяжнивні рештки, сприяє зменшенню чисельності гризунів, збудників грибів і личинок шкідників, аерує ґрунт, дозволяє збільшити запаси води після зими та сприяє формуванню грудкуватої структури ґрунту. Безумовно, вибір осінніх чи зимових строків кращий весняного з точки зору збереження накопиченої ґрунтової вологи. Весняна оранка значно сприяє висушуванню ґрунту», — йдеться у повідомленні.

Що стосується недоліків зяблевої оранки, то не можна забувати, що ґрунт, залишений незакритим, протягом кількох місяців підданий впливу погодних умов, дуже вразливий до ерозії. Водночас, він піддає ґрунт висиханню менше, ніж весняна оранка. Також у боротьбі з кукурудзяним метеликом мульчувач ефективніший за плуг, тобто не закриває, а подрібнює післяжнивні рештки, виставляючи шкідника на мороз.

Певним рішенням, особливо на легких ґрунтах, є вирівнювання поверхні після зяблевої оранки, яке зазвичай виконується шляхом дооснащення плуга котком, наголошує польське видання. Незважаючи на те, що це зменшує замерзання та захоплення води, це також зменшує ризик ерозії, тобто вимивання та вивітрювання, які останніми роками стають дедалі частішими на більш легких ділянках.

Видання додає, що кращим рішенням щодо захисту структури ґрунту та накопиченої в ньому вологи буде весняний посів за технологією strip-till із залишенням проміжних культур на зиму або лише дискуванням післяжнивних решток.