Які будуть втрати врожаю в разі відмови від азотних добрив — пояснив експерт
Про це розповідає видання Farmer.pl з посиланням на слова професора Вітольд Щепаняка. Експерт зазначив, що питання щодо зниження врожайності в разі відмови від внесення міндобрив (через високі ціни на добрива) дуже складне і на нього неможливо дати однозначну відповідь.
«Багато залежить від того, чи відмовиться фермер від усіх поживних речовин чи від усіх, крім азоту», — пояснив проф. Щепаняк.
Він зазначив, якщо фермер має принаймні середній рівень інших компонентів, які контролюють економію азоту, тобто поглинання та переробку цього азоту в урожай, то за сприятливих умов вегетації може статися, що в перший рік втрати врожаю не будуть великими. Слід мати на увазі, що це короткострокова дія і в довгостроковій перспективі таким чином вести рослинництво не вийде.
«Однак якщо фермер вирішить не використовувати азот чи інші поживні речовини, то тут усе залежить від вмісту гумусу в ґрунті та від того, як відбуватиметься мінералізація органічної речовини ґрунту», – пояснив науковець.
Як він зазначив, у Польщі переважають піщані ґрунти, природно бідні гумусом, підкислені та з низьким вмістом поживних речовин.
«Як би там не було, але без азоту ми не зможемо реалізувати потенціал вирощуваних сортів», — наголосив фахівець.
На його думку, на дуже родючих ділянках, багатих гумусом і органічними речовинами, якщо фермер відмовиться від азотних добрив, втрати врожаю будуть коливатися в приблизно 15-20-30%.
З іншого боку, на менш родючих ділянках, які мають низький вміст гумусу, відсутність азотних добрив призведе до того, що з таких полів збирати можна не більше 2 т/га пшениці. Тоді як на цій же ділянці, але якщо азот та інші інгредієнти правильно використані, за аналогічної кількості вологи можна збирати 7-8 т/га. Якщо виходити з цих розрахунків та умов, то втрати врожаю за технології без добрив сягатимуть рівня 70-80%.
Також слід враховувати і фактор виносу поживних речовин іх ґрунту певними культурами.
«Зокрема, вирощуючи пшеницю, ми виносимо велику частину фосфору з основною культурою, тобто зерном. З іншого боку, калій накопичується головним чином у соломі, тому залишаючи рослинні рештки на полі, робимо доступною значну частину цього елементу для наступної рослини», — додав професор.