Озимина посіяна в оптимальні строки увійшла в фазу кущіння, в пізні — сходить
Про це за інформацією НААН повідомляє Мінагрополітики.
Максимальна температура повітря в окремі дні листопада підвищувалась до 7-14°С тепла, поверхня ґрунту в цей час нагрівалась до 10-12°С. Мінімальна температура повітря знижувалась до 4°С тепла, місцями до 2°С морозу, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см до 1-3°С морозу.
Незначні опади спостерігалися майже на всій території країни, крім південних областей. Їх кількість протягом останнього тижня становила: у Київській області — 16,4 мм, у Дніпропетровській — 5 мм, у Житомирській — 2 мм, у Львівській — 2,1 мм, у Вінницькій — 1 мм.
За даними Укргідрометеоцентру упродовж третьої декади жовтня погодні умови в цілому сприяли вегетації посіяних озимих культур. У більшості днів рівень середньодобових температур повітря (+10-13°С) був значно вищим «біологічного нуля» озимих культур (+5°С), нічна температура повітря нижче +5-10°С не опускалася, кількість та інтенсивність заморозків була незначною. Такі погодні умови за сприятливих умов зволоження ґрунту (запаси вологи оцінювалися як достатні та оптимальні на більшості площ), активізували вегетаційні процеси озимих культур.
Проте, незважаючи на досить високі температури повітря, внаслідок недобору ефективного тепла з початку сівби озимих, розвиток рослин відбувався із суттєвим запізненням відносно середніх багаторічних показників. Навіть за значної аномалії тепла його не вистачало для прискореного фазового розвитку. Лише посіви оптимальних строків сівби (за експертною оцінкою близько 20%) досягли початку кущіння, близько 20% сформували 3-й листок, на жовтневих посівах (пізніх строків сівби) спостерігалося утворення сходів та проростання зерна. Найбільш складна ситуація складається із посівами третьої декади жовтня, адже сума ефективного тепла вище +5°С, що накопичилася з 21 жовтня, становила лише близько 35-45°С, що недостатньо навіть для появи сходів.
Нині відставання у фазовому розвитку, порівняно із багаторічними строками, становить 3-4 тижні. З огляду на фазовий стан розвитку залежність майбутнього урожаю озимих культур від погодних умов зими 2022-2023 рр. буде надзвичайною.
За прогнозом погоди у найближчі 10 днів для вегетації озимих культур погодні умови будуть цілком сприятливими. Проте, зважаючи на пізні строки сівби, для їх нормального фазового розвитку бракуватиме тепла.
На сьогодні, за інформацією ННЦ «Інститут землеробства НААН» посіви озимих зернових культур (пшениці, тритикале, жита, ячменю), висіяних у оптимальні строки (25 вересня) перебувають у фазі «кущіння». Висота рослин залежно від культури та сорту варіює в межах 11,7-14,5 см. Довжина конусу наростання 0,18-0,25 мм. Коефіцієнт кущіння 1,1-1,6. Стан посівів переважно добрий.
Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту (0-20 мм) під озимими культурами на більшості площ були достатніми та оптимальними (21-44 мм продуктивної вологи). На окремих площах центральних, Харківської, Сумської, Київської, Житомирської, Івано-Франківської та Закарпатської областей відмічалося перезволоження верхніх шарів ґрунту.
Задовільне (11-20 мм) вологозабезпечення відмічалося на більшості площ Одеської, окремих районах Херсонської, Запорізької та Вінницької областей, незадовільне (менше 10 мм продуктивної вологи) — в окремих районах Одеської та Херсонської областей.
Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту (0-100 мм) під озимими культурами у західних, Харківській, на більшості площ північних, Полтавської, в окремих районах Дніпропетровської, Кіровоградської, Черкаської, Вінницької, Донецької та Одеської областей оцінювалися як достатні та оптимальні (121-160 мм продуктивної вологи і більше). Задовільне (81-120 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення відмічалося на більшості площ Миколаївської, Вінницької, Київської, в окремих районах Чернігівської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей, на решті площ воно було недостатнім (54-80 мм) та незадовільним (засушливо, менше 50 мм продуктивної вологи).
Нагадаємо, за даними Держпродспоживслужби, у посівах озимого ріпаку домінують пероноспороз і альтернаріоз.