Як росія продає вкрадене українське зерно — журналісти розкрили схему
Зазначається, що документи, вивчені FT і в яких простежується шлях партії пшениці вагою 2675 тонн, були підтверджені супутниковими знімками, даними транспондерів, доставки, спостереженнями за суднами на півночі Туреччини та інтерв'ю з контрабандистами і торговцями.
«Ця невелика партія дає уявлення про те, як працює незаконна торгівля і як різні російські установи працюють разом, щоб прикривати приватні компанії і судна», — йдеться в повідомленні.
Журналісти з'ясували, що для торгівлі краденим зерном окупанти 15 травня створили компанію «Державний зерновий оператор», керівником якої став Микита Бусел, засновник двох бутік-готелів і мережі кав'ярень в центральній частині Росії. Однак ця компанія не має ні української, ні російської реєстрації. Її завданням є крадіжка зерна у місцевих фермерів і його перепродаж на експорт. Виручені від продажу кошти йшли на підтримку російських окупантів.
Власники та менеджери українських агробізнесів, які евакуювалися з окупованого регіону, розповіли FT, що цей «Державний зерновий оператор» перепродує зерно, вкрадене з їхніх складів або зібране з полів, якими вони раніше володіли.
«Вони сфабрикували уряд, а потім сфабрикували і цю компанію. Стверджуючи, що вона буде займатися закупівлями зерна. Вони захопили наші складські приміщення. І тепер вони займаються там своєю так званою комерційною діяльністю», — каже менеджер одного з підприємств, яке до вторгнення знаходилося в Бердянську.
Він додав, що окупанти не залишають місцевим фермерам вибору — або продавати їм зерно за заниженою ціною, або його просто у них відберуть.
У рекламному ролику цієї компанії окупантів говориться, що покупці краденого зерна є в росії, Туреччині, Сирії та Ірані.
13 серпня окупаційна влада підписала документи про дозвіл на експорт 2675 тонн пшениці через Бердянськ, крім того, міська влада підготувала безліч документів про походження зерна. У них прямо зазначено, що продавцем зерна є «Державний зерновий оператор».
Для транспортування краденого зерна окупанти використовували судно Pawell, яке ходить під сирійським прапором та належить, ймовірно, фіктивній британській компанії Pawell Shipping Co LLP llpco. Однак за адресою реєстрації про таку компанію нічого не знають.
Ще до того, як Pawell прибув на окуповану частину України, він заплутав свої сліди. Згідно з даними корабельного транспондера ais (пристрою, що передає своє місце розташування іншим суднам), 31 липня судно прибуло в Керченську протоку і стало на якір. Однак увечері 10 серпня він вимкнув транспондер і зник із радарів. Pawell знову з'явився в Керченській протоці 15 серпня — через два дні після того, як згідно з початковими документами, судно було заповнене зерном в Бердянську.
Однак тепер був підготовлений другий пакет документів, в якому йшлося, що зерно було завантажено не в окупованому Бердянську, а в порту «Кавказ» у Керченській протоці (Краснодарський край РФ). Місцем походження зерна вказана не окупована Запорізька область, а російський Тольятті. Також був змінений і продавець зерна - ним стала компанія «Геос» російського бізнесмена Ігоря Пожидаєва.
З другим пакетом документів судно попрямувало до Туреччини і прибуло 3 вересня в порт Самсун. Крадене в України зерно намагалися продати азербайджанському бізнесменові Акбару Асгарову, але в підсумку він відмовився. Після цього судно знову вимкнуло транспондер, а за кілька тижнів знову з'явилося на радарах у східній частині Чорного моря, проте вже без вантажу. Кінцевим пунктом призначення став турецький порт Хопу неподалік від кордону з Грузією.