Фахівець порадив, як запобігти фітотоксичності протруйників на пізніх посівах озимої пшениці

Про це розповів доктор с.-г. наук Сергій Авраменко на своєму каналів Youtube.

Свої рекомендації він дав на основі власних досліджень на полі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, де вивчають вплив різних протруйників на озиму пшеницю.

Щоб не припуститися поширених помилок у виборі і застосуванні протруйників, потрібно пам'ятати декілька важливих речей.

• Всі протруйники, що є на ринку, дають фітотоксичність, що позначається на зменшенні схожості і енергії росту.

«І коли ви висіваєте культуру в пізні строки сівби і до того ж, заглиблюєте посів, фітотоксичність в рази зростає. Ви взагалі можете не отримати сходів перед входом в зиму. При цьому різні препарати мають різну фітотоксичну дію, що залежить від їхнього хімічного складу, зокрема, концентрації діючих речовин і дози застосування», — пояснює Сергій Авраменко.

З огляду на це, фахівець рекомендує у пізніх посівах (жовтень, листопад) дотримуватися мінімальної дози препарату, вказаної виробником.

Крім того, покращити може ситуацію присутність добрив та амінокислот в складі протруйника, а тому Сергій Авраменко радить додавати їх до бакової суміші, якщо в складі вони відсутні. Фітотоксична дія завдяки цьому зменшується.

• Зважати на сажкові хвороби

«На мою думку, основна мета всіх протруйників — це захист від сажкових хвороб. Чому від сажкових? Тому що всі інші можна подолати і фунгіцидами в процесі вегетації. Крім сажок. Не існує фунгіцидів, що контролюють сажкові хвороби під час вегетації. Більше того, на ринку є протруйники, які взагалі не контролюють сажкові хвороби. Наприклад препарат Систіва. Щоб він спрацював на сажку, потрібно в бакову суміш додавати тебуконазол, але навіщо тоді Систіва?», — каже фахівець.

Він зазначив, щоб отримати максимальну врожайність не потрібно забезпечувати рослині стерильні умови, а створити оптимальні, за яких вона формуватиме цю врожайність.

«Небезпека пізніх посівів у тому, що фаза проростків більш тривала, ніж за оптимальних строків сівби. Може розтягуватися до тижня-двох. А тверда сажка уражує рослину саме у цій фазі. І чим довше ця фаза, тим більша вірогідність ураження рослин. Тому протруник одночасно і захищає рослину, і викликає фітотоксичність, яка впливає на розтягнення фази сходів. Як результат, ми часто помічаємо, що навіть при застосуванні протруйника буває так, що пропускаємо сажку», — додав фахівець.

Читайте також: Фунгіцидний захист ріпаку: шкодочинність хвороб та схеми внесення

• Більшість протруйників безсилі проти карликової сажки

Карликова сажка є більш небезпечною, оскільки її спори в ґрунті зберігаються до 10 років, у той час як у твердої сажки — до року. До того ж, уражує рослини вона не лише у фазі проростків, але й сходів, а, за окремими даними, ще й під час кущення. Більшість протруйників проти неї безсилі. Однак Сергій Авраменко виділив один, в складі якого був дифеноконазол. Саме він забезпечив ефективність проти карликової сажки.

Він додав, що за результатами досліджень, саме дифеноконазол, а також піраклостробін і протіоконазол практично не викликали фітотоксичності, що дозволяє застосовувати препарати з цими діючими речовинами в пізніх посівах. При цьому Сергій Авраменко рекомендує застосовувати мінімальні та середні рекомендовані виробником норми.

Нагадаємо, у Британії використовують тест-системи для ідентифікації хвороб рослин.