Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Американські вчені використовують температуру ґрунту для моніторингу міграції кукурудзяної совки
Нове американське дослідження демонструє, що температуру ґрунту можна використовувати для ефективного моніторингу та прогнозування поширення кукурудзяної листяної совки (Helicoverpa zea), яка також шкодить сої, перцю, томатам та іншим овочевим.
Про це повідомляє futurefarming.com.
Відповідне дослідження проведене Університетом штату Північна Кароліна в США.
Для цього дослідники об’єднали історичні дані про температуру ґрунту з даними довгострокового моніторингу кукурудзяної совки та інформацією про те, як шкідник виживає в холодних умовах (у лабораторних умовах), щоб краще зрозуміти наскільки добре шкідник може виживати в ґрунті протягом холодних зимових місяців.
«Існує упереджена думка, що шкідники менш успішно зимують на північних територіях, розташованих від 40 градусів широти», — сказав Дуглас Лотон, колишній докторант штату Північна Кароліна. — Можливо, це було правдою в 1930-х роках, але тепер у нас є більше доказів, які базуються на даних, щоб відповісти на запитання: «Де насправді цей вид може зимувати?»»
Дослідники розробили власні карти, накладаючи три різні набори даних, щоб показати три географічні зони:
- «південний хребет», де шкідники виживають зимові місяці;
- «північна межа», де шкідники, як правило, не можуть вижити протягом зимових місяців;
- «перехідна зона» між північною та південною областями, де шкідники можуть або не можуть вижити протягом зими.
Ці три зони дослідники використовували, щоб показати історичні тенденції розвитку кукурудзяної совки, а потім використали модель, щоб зробити прогнози щодо поширення шкідників до кінця століття. Вражаюче те, що Південний хребет зріс на 3% з 1981 року. Моделі припускають, що до кінця століття Південний хребет подвоїться в розмірах і значно зміститься на північ, а дві інші зони скоротяться.
«Зі зміною клімату зони зимівлі, ймовірно, змістяться на північ», — сказав Андерс Хусет, доцент кафедри ентомології штату Північна Кароліна та інший співавтор статті.
У штаті Міннесота з його суворими зимами не було успішної зимівлі кукурудзяної совки з 1950 по 2021 рік, свідчать дані. Однак до кінця століття прогнозні моделі показують, що штат перебуває у перехідній зоні.
Вчені зазначають, що можливість прогнозування поширення кукурудзяної совки може допомогти фермерам ефективніше контролювати шкідника.
Нагадаємо, у світі знижуються ціни на мінеральні добрива.