Оптимізувати схему живлення доцільніше, ніж систему захисту — досвід

Про це він розповів у матеріалі: «Олександр Аракелян: Війна зламала всі стратегії — рішення, що сіяти, приймаємо оперативно по ситуації».

На його думку, оптимізувати систему живлення доцільно й тому, що цьогоріч із добривами дуже складна ситуація. 

«У деяких наших кластерах ми робили аналізи і з’ясували що подекуди у ґрунті не вистачає калію. Минулого року ми вносили калій хлористий. Купували його за 15 тис. грн/т. Цьогоріч ціна доходить до 50 тис. грн/т. Чи є сенс їх вносити? Звісно, ми над цим питанням ще будемо думати, рахувати», — каже Олександр Аракелян.

Він відмітив стрибок цін на азотні добрива, без яких не обходиться вирощування кукурудзи. І це одна з причин, чому в холдинзі від неї зрештою остаточно будуть відмовлятись. Сою наразі вирощують без добрив.

«Під соняшник, звісно, й азотні, й калійні не завадили б. Але якщо ціна на той же калій хлористий буде і далі рости, то краще отримати меншу врожайність, але при цьому якусь маржу. Щоб за таких цін окупилося калійне добриво, мені треба виростити соняшник по 4-4,5 т/га. При тому що в нормальні роки середня урожайність у нас 3,5 т/га. То вже краще отримати 2-2,5 т/га соняшнику і пристойну маржу, ніж вкласти шалені гроші в добрива і вийти в мінус. Цьогоріч, наприклад, у зв’язку з загальною ситуацією, ми знизили норму азоту під соняшник. Якщо минулого сезону давали 120 кг/га карбаміду, то нинішнього — по 70-80 кг/га», — додає він.

Наскільки спрацювали всі вимушені зміни — покаже отриманий результат. 

Нагадаємо, в Україні зросли ціни на КАС та карбамід.