Вчені дослідили, як на врожайність лохини впливає мульчування

Цю теорію вирішили перевірити науковці з Південної Америки, про що йдеться у матеріалі: «Підвищити врожайність лохини за допомогою мульчі: практика в Південній Америці».

Зокрема, застосування чорної поліетиленової мульчі на овочах підвищує їхню врожайність на 20%, а товарність — на 14%, тож в розсадниках лохини мульча  вірогідно теж може сприяти підвищенню продуктивності культури шляхом зміни фотосинтетичної поведінки листя.

Дослідження передбачало випробування двох сортів лохини: Ochlockonee (Vaccinium virgatum Aiton) і високорослого Legacy (Vaccinium corymbosum L.) під двома видами мульчі — із соснової кори та геотекстилю.

В результаті досліджень було визначено, що лохина, вирощена під мульчею, формує більшу площу листя. Зокрема, збільшення площі листкової поверхні в середньому на 2, відмічене в обох варіантах мульчування сорту Ochlockonee порівняно до контролю (0,9). Для сорту Legacy найкращий результат забезпечила мульча із соснової кори порівняно до контролю і варіанту з геотекстилем.

Крім того, використання мульчі сприяє гідратації рослин завдяки підтримці вищих рівнів випаровування, що може вплинути на твердість фруктів.

Виключенням став сорт Ochlockonee, зниження температури ґрунту та листя якого (завдяки мульчі) було недостатньо для покращення твердості плодів, ймовірно, через генетично визначену твердість, яка нівелювала вплив мульчі. Навпаки, у сорту Legacy температура листя мала суттєвий вплив. Зокрема, більшою (на 100%) врожайністю сорт характеризувався при обробці геотекстильною мульчею, середня врожайність — 950 г з рослини.

Вчені підтвердили гіпотезу, що підвищення врожайності після мульчування може бути пов’язане зі збільшенням ефективності фотосинтезу, що відображається показниками фотохімічного квантового виходу фотосистеми та її максимальної фотохімічної ефективності у дослідженні фотосинтетичної ефективності лохини. Поясненням цьому може бути те, що мульча збільшує доступність води в ґрунті завдяки меншому прямому випаровуванню з ґрунту.

Нагадаємо, науковці зробили успішну спробу здешевити виробництво репелентів для захисту посівів.