Названо важливі функції марганцю як поживного елементу для рослин
Зазначається, що дефіцит Мn проявляється спочатку на молодих листках (марганець — немобільний у рослині і не здатен до реутилізації, тобто відтоку з нижніх листків у верхні). Симптоми — міжжилковий хлороз, освітління листових пластин. Чутливі культури до дефіциту марганцю — зернові злаки, кукурудза, бобові.
Рослина засвоює марганець у вигляді іону Mn2+, більш ніж 80% шляхом дифузії з ґрунту (поживного середовища).
Важливість макро- та мікроелементів для розвитку рослин
Марганець важливий у процесі синтезу хлорофілу, активації деяких ензимів, бере участь у синтезі білків та перетворенні азоту в організмі рослин, у фруктах важливий для синтезу вітаміну С та каротину.
Також Мn сприяє стійкості рослин до ураження хворобами, такими як офіобольоз (збудник — Gaeumannomyces graminis).
«На формування 1 т основної і побічної продукції с/г культури потребують марганцю та заліза найбільше серед всіх інших мікроелементів, а саме, наприклад, озима пшениця на 1 т зерна і соломи споживає 180 г і 150 г марганцю і заліза і лише 80 г і 5 г цинку і бору, відповідно. Проте більшість ґрунтів України, зазвичай, мають середню або високу (інколи, токсичну — легкі супіщані Півночі) забезпеченість Mn і Fe, а цинку і бору часто не вистачає», — йдеться у повідомленні.
Зазначено, що найбільш доступний цей елемент у ґрунті в межах рН 4,5-7,5. За рівня рН >7,5 доступність знижується через утворення важкорозчинних сполук карбонатів, гідроксидів марганцю. У кислому середовищі (рН <4,0) марганець може досягати токсичних для рослин концентрацій і блокувати засвоєння кальцію, магнію, заліза тощо. Вапнування може також призвести до тимчасового блокування та дефіциту марганцю, навіть при його достатньому вмісту в ґрунті.
У ґрунті важливе співвідношення Mn:Fe. Марганцю має бути завжди менше (бажано в 1,5-2 рази) відносно заліза, інакше ґрунт втрачає свою продуктивність. Тому важливо точно знати показники аналізу ґрунту та, в разі необхідності, коригувати внесення.