Польські фахівці надали поради щодо подолання наслідків кліматичних змін
Польські експерти виклали своє бачення щодо способів зменшення наслідків цих змін, пише Farmer.pl.
На їхню думку, адаптаційні заходи на рівні господарства мають включати пристосування культур до мінливих умов і коливань температури та кількості опадів, зокрема:
- заміна сортів на більш стійкі до посухи, з довшим періодом наливання зерна;
- зміна строків сівби та проведення обробок, зокрема і внесення мінеральних добрив;
- впровадження в сівозміну нових культур, адаптованих до змінених умов місцезростання, наприклад, теплолюбних рослин.
«Сорти з довшим циклом розвитку можуть скористатися подовженням вегетаційного періоду в Польщі, хоча слід враховувати, що посухи та високі температури завжди скорочують цикл розвитку рослин. Необхідно актуалізувати оцінку придатності окремих видів для вирощування в умовах, що змінюються, та використання інноваційних технологій виробництва, ефективних щодо утримання води в ґрунті», — зазначено у повідомленні.
Іншими адаптаційними діями, простими за механізмом і водночас важкореалізованими на практиці, на думку видання, є:
- повернення до багатопільної сівозміни,
- відновлення або збільшення внесення органічних добрив,
- вирощування проміжних культур.
Фахівці з’ясували, як глобальні зміни клімату вплинули на виробництво зерна
Це знижує тиск хвороб і шкідників, що допоможе зменшити застосування засобів захисту рослин, і водночас позитивно вплине на кількість органічної речовини в ґрунті, що в довгостроковій перспективі підвищує його здатність зберігати вологу та поживні речовини, і таким чином зменшує коливання врожайності. така діяльність приносить подвійну користь, сприяє адаптації сільського господарства до нових умов, зменшує його негативний вплив на навколишнє середовище.
Важливим елементом адаптації є зрошення, яке може зменшити негативний аспект зміни клімату, тобто дефіцит води. Крім того, дуже важливими є всі заходи, спрямовані на збільшення водних ресурсів та можливість їх утримання. Необхідно також шукати економію води шляхом підвищення ефективності зрошення (гасло «з однієї краплі більше врожаю»), зміни техніки механічного обробітку ґрунту, використання мульчування як засобу зменшення випаровування.