Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Фахівці Групи Агротрейд поділились подробицями найважчої посівної-2022
Російсько-українська війна зачепила значні площі оброблюваних холдингом Агротрейд земель у Чернігівській та Харківській областях. Деякі площі були заміновані, деякі досі в окупації. Загалом по всіх кластерах довелося змінювати сівозміну та технологічні схеми вирощування культур.
Як повідомляє пресслужба компанії, Група Агротрейд обробляє 70,5 тис. га землі в Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Найбільш проблемними в цьогорічну воєнну посівну були площі на Чернігівщині, значну частину яких довелось розміновувати, а на Харківщині багато площ іще під окупацією.
«Під час цієї посівної нам довелося поступитись деякими правилами й стандартами, які ми самі собі встановили впродовж останніх років. Наприклад, раніше у нас заборонялося використовувати сівалки без контролю секцій. Цього року ми про це правило забули. Головне було одне — посіятись», — наводить пресслужба слова Олександра Овсяника, директора агропромислового департаменту Групи Агротрейд.
За його словами, не вистачало добрив, тому були переглянуті норми використання, трохи змінена посівна структура: приблизно 3000 га кукурудзи, як найбільшого споживача азотних добрив, замінили на соняшник. Також відбулась вимушена економія за рахунок полів, які зараз окуповані.
«Проте тішить, що навіть за таких умов наші поля наразі виглядають достатньо добре», — наголосив фахівець.
Складна ситуація склалася у господарств Групи на Чернігівщині. Із 10 тис. га 9,5 тис. були в снарядах, бомбах і ракетах.
Як зазначає Олександр Овсяник, якби ці площі не очистили, то вони були би втрачені назавжди: посіяний там ріпак би піднявся і все приховав, розмінування ускладнилось би, наступне збирання врожаю було би дуже ризикованим.
«Ми змогли очистити поля за місяць, протягом якого плідно працювали з військовими. Працівники компанії разом з ними оглядали поля в пошуках вибухонебезпечних предметів та додавали цю інформацію в систему супутникового моніторингу Cropwise. Завдяки цьому, коли сапери підривали снаряд, нам не потрібно було вдруге робити повноцінний огляд поля в пошуках залишків — ми точно знали, куди нам слід їхати», — додав Олександр Овсяник.
Він зазначив, що під окупацією або під обстрілами залишається частина полів Групи у Харківському регіоні, де вже не планується жодних робіт.
«При цьому ми знаємо, що на наших окупованих полях хтось посіяв зерно. Тобто відповідно ці фермери планують його збирати. Але як можна сіятись і збирати, коли навкруги ворог?», — наголошує Олександр Овсяник.
І додає, що це була найважча посівна, найважче внесення захисту і, найімовірніше, будуть найважчі жнива.
Читати також: Яку культуру посіяти в наступному сезоні? Попередні роздуми