Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Вчені дослідили взаємозалежність між урожайністю і кореневою системою у гороху і сочевиці
Завдяки кореневій системі рослини отримують воду та мінерали з ґрунту. Це стало передумовою для дослідження того, як різні кореневі системи впливають на врожайність сільськогосподарських культур.
Про це повідомляє phys.org.
Додатковою мотивацією розпочати такі дослідження стала обмеженість знань про властивості кореневої системи порівняно до листкового апарату рослин.
Провідним автором нового дослідження стала дослідниця з Університету Саскачевана, (Канада) — Маріз Бурго. Метою дослідження було виявити зв’язки між кореневими системами та врожайністю сочевиці та гороху, вирощених у напівпосушливих районах.
«Великий відсоток світового експорту сочевиці надходить із Північних Великих рівнин у США та Канаді. У цих напівпосушливих районах майже 4,5 млн га використовуються для вирощування гороху та сочевиці. Бурго та її колеги виявили, що найурожайніші сорти гороху та сочевиці мають різняться за структурою кореневої системи», — йдеться в повідомленні.
Наприклад, великі кореневі системи у сочевиці добре корелювали з високою врожайністю. Ситуація з горохом була складнішою. Найбільш врожайні сорти гороху, як правило, мали кореневі системи середнього розміру, що навело дослідників на думку, що ріст коренів у культури ймовірно залежить від вегетаційного періоду рослин. Зокрема, переважна частина кореневої маси гороху формується до цвітіння, оскільки після його настання вся енергія фотосинтезу спрямовуєтться на розвиток стручків.
Читати також: Гідрометцентр дає сприятливі прогнози на врожай-2022
Вчені припустили гіпотезу, що модель кореневої системи «глибока, але тонка» буде найбільш оптимальною для всіх культур у напівпосушливих районах. Ця ідея була взята на основі досліджень урожайності пшениці, у ході яких було визначено, що сорт пшениці з довгою, але помірно об'ємною кореневою системою краще пристосований до напівпосушливих регіонів. Вірогідно такий висновок був зроблений на підставі того, що глибока коренева система має кращий доступ до вологи в ґрунті. Водночас м’якість кореневої системи означала, що рослини не вкладали надто багато ресурсів у розвиток коріння на користь формування зерна.
«Ідея «глибокої, але тонкої» кореневої системи була дуже популярною, — пояснює Бурго. — «Ми продемонстрували, що це працює не для всіх культур».
Висновки Бурго підкреслили переваги вивчення кореневих систем сільгоспкультур, особливо в напівпосушливих районах, де води часто не вистачає.
«Я думаю, що ми знаходимося на етапі, коли великий приріст урожайності в напівпосушливих регіонах відбудеться після того, коли ми проаналізуємо кореневі системи і зрозуміємо, як вони працюють», — каже вона.
Дослідження проводилися в Північному центрі сільськогосподарських досліджень Університету штату Монтана. З 2017 по 2019 рр. дослідники сканували та вимірювали довжину коренів у 29 сортів гороху та 25 сортів сочевиці.
«Ми виявили, що між сортами гороху та сочевиці існує багато відмінностей у тому, скільки вони вкладають у розвиток кореневої системи», — каже Бурго.
Читати також: Площі під озимою пшеницею в Україні скоротяться
Наразі дослідники працюють над ідентифікацією генів у сочевиці та гороху, пов'язаних з з розвитком кореневої системи. За словами Маріз Бурго, потенційно це може змінити хід селекційних програм у створенні сортів гороху й сочевиці.
Переклад: SuperAgronom.com