У створенні стійкої до стеблової іржі лінії пшениці використали ген від Aegilops sharonensis

Про це повідомляє phys.org з посиланням на Nature Communications.

«Повторні спалахи хвороби в останні кілька десятиліть підкреслюють важливість створення нових сортів пшениці зі стійкістю до стеборвої іржі», — каже Бранде Вульф, дослідник KAUST.

Міжнародна дослідницька група, включаючи пана Вульфа та провідного автора Гуотай Ю, нещодавно виявила ген стійкості до стеблової іржі у виду злакових рослин Aegilops sharonensis (прим. ред. — в Україні вважається бур’яном, вид поширений в українському степу — егілопс циліндричний) і зробила спроби перенести його на пшеницю. В результаті, нові трансгенні лінії пшениці продемонстрували високий рівень стійкості до збудника стеблової іржі.

Ae. sharonensis — дикий родич пшениці, що зустрічається в Ізраїлі та південному Лівані. Цей вид володіє багатьма рисами, які мають значення для сільського господарства, включаючи стійкість до основних хвороб пшениці, таких як іржа, але його генетичний потенціал залишається значною мірою невикористаним.

У повідомленні йдеться, що наразі у пшениці було ідентифіковано 58 генів стійкості до стеблової іржі, причому майже половина з них була отримана від диких та одомашнених видів пшениці та інших зернових. 

«Успіхи в геноміці та біоінформатиці сприяють клонуванню генів стійкості до хвороб у пшениці та її диких родичів. Це відкриває чудові можливості для створення пшениці із широким спектром стійкості до хвороб», — говорить Гуотай Ю. 

Пан Вульф, у свою чергу, додає, що ключові досягнення, які дозволили виконати цю роботу — це зниження вартості отримання послідовності ДНК та покращення зберігання даних, потужності комп’ютерів та біоінформатики.

Команда опублікувала «еталонний геном», який буде корисним в майбутніх дослідженнях, спрямованих на клонування генів Ae. sharonensis із розумінням еволюції диких трав і одомашнення пшениці. На даний момент у пшениці було клоновано близько 80 генів, з яких близько 40 є генами стійкості до хвороб (30 з них — гени стійкості до іржі стеблової, смугастої і листкової).

За словами пана Вульфа, відтепер є можливість створення кількох величезних стеків, які міститимуть кілька генів стійкості для кожного гена іржі.

«Такі полігенні стеки було б дуже важко подолати патогену, адже вони по суті потенційно перетворюють пшеницю на негосподаря для них», — прогнозує Вульф та додає — «Якби я зараз був патогеном іржі пшениці, я б трусився від страху у спорі».

Переклад: Меланія Несмачна, SuperAgronom.com