Як захистити озимі після відновлення вегетації — поради Держпродспоживслужби

Про це інформують фахівці Держпродспоживслужби.

«Після відновлення весняної вегетації (переході середньодобової температури через +5°С) при обстеженні полів озимих культур слід приділити увагу наявності нових вторинних коренів весняного утворення, що свідчить про добру життєздатність посівів. Одночасно слід обстежити посіви на заселення мишоподібними гризунами, ураження хворобами та забур’яненість коренепаростковими та зимуючими видами. Ці заходи необхідні для планування робіт з догляду за посівами озимих зернових культур у весняно-літній період: підживлення, обробки фунгіцидами та гербіцидами з метою отримання високого та якісного урожаю зерна», — зазначають експерти.

Вони нагадали, що рекомендовані дози внесення азоту, його кратність та терміни узгоджуються з часом вегетації та кількістю доступної вологи для рослин.

«Досить важливо не пропустити час першого весняного підживлення, оскільки саме від нього залежить, наскільки якісно та вчасно розпочнеться процес регенерації. Норма внесення азоту залежать не лише від сортогенетичних особливостей культури та погодних умов, але і від стану посівів та часу відновлення весняної вегетації», — кажуть у Держпродспоживслужбі.

Читати по темі: Через перепад температур на Херсонщині гинуть озимі культури

Наступне завдання навесні — забезпечити посівам озимини безконкурентне середовище для росту та розвитку. Для надійного контролю забур’яненості бажано віддавати перевагу системним препаратам, адже завдяки своєму механізму дії вони швидко та ефективно знищують небажану рослинність, і культурні рослини можуть безперешкодно розвиватися і споживати усі елементи живлення.

«Шкідники і хвороби загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їх розвитку, і втрати продукції від них можуть становити 30-35%, а на окремих культурах і площах у період масових спалахів розмноження шкідників або епіфітотій хвороб перевищувати 50%, а то й призвести  до повної загибелі посівів. У збереженні врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фактичного фітосанітарного стану культур у різні фенологічні і календарні строки та оперативне реагування землекористувачів щодо поширення шкідливих організмів на посівах з моменту появи сходів до збирання врожаю», — наголошують фахівці.

За їх словами, у період весняного відновлення вегетації ймовірне повсюдне проявлення та наростання хвороб:

• борошнистої роси, розвиток якої відбувається за температури від 0℃ і відносної вологості повітря 50-100%;
• септоріозу, який може поширюватись за температури 9-28℃, оптимальна — 20-22℃. Ураженню септоріозом сприяють часті дощі та тривалі роси. При підвищеній температурі і великій сухості повітря інфекція може зберігати життєздатність більше 3-х місяців.

«Для стримування розвитку хвороб у період відновлення вегетації, у фазі кущення, проводять боронування посівів, що забезпечує провітрювання та аерацію ґрунту. На зріджених посівах, слаборозвинених та уражених сніговою пліснявою доза азоту орієнтовно становить 50-60 кг/га (за умови, якщо цю дозу не внесено перед входом у зиму), на добре розвинених може становити 20-30 кг/га», — йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

На посівах, які добре перезимували, підживлення рослин проводять через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації (ІІІ етап органогенезу). В період фази «виходу в трубку» (IV–VIІ етапи) проводять захист посівів від борошнистої роси, іржі, септоріозу листя та інших плямистостей за перших ознак хвороб та сприятливих погодних умов для їх розвитку — висока вологість повітря, тривалі і часті роси, дощова тепла погода, часті дощі з вітрами, а для церкоспорельозної кореневої гнилі — сприятливими умовами є прохолодна та волога погода з температурами 5-7℃ та частими дощами. Фунгіциди використовують з «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання на 2022 рік».