У Держпродспоживслужбі назвали показники, на які варто перевірити посівний матеріал

Про це інформує ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області.

«Найголовнішими показниками, які характеризують посівну якість насіння, є чистота, схожість, вологість, енергія проростання, маса 1000 насінин, зараженість хворобами і шкідниками, — кажуть експерти. — Схожість, без сумніву, є найбільш важливим показником. Рівень схожості, встановлений стандартом, забезпечує нормальне проростання насіння в польових умовах і формування необхідної густоти рослин».

Існують поняття лабораторної та польової схожості насіння. Польова схожість насіння, як правило, відрізняється від лабораторної, її показники можуть бути дещо нижчими, адже в лабораторіях створюються ідеальні умови для проростання насіння, що не завжди можливо в польових умовах. Це пов’язано з впливом низки чинників, таких як температура й вологість грунту, строки і глибина посіву, рівень агротехніки тощо.

«Крім схожості, необхідно визначати енергію проростання, тобто процент насінин, які нормально проросли у встановлені строки для певної культури. Встановлення енергії проростання має велике значення, бо від нього залежить дружність появи сходів у полі після висіву і рівномірність їх росту, що важливо для механізованих робіт. Знаючи енергію проростання та схожість, можливо з високою точністю розрахувати норму висіву на гектар і не витратити зайве насіння», — наголошують у Держпродспоживслужбі.

Читати по темі: Із вантажем з Єгипту в Україну завезли західного квіткового трипса

Маса 1000 насінин характеризує добірність, крупність і виповненість насіння. Чим крупніше насіння, тим краще ростуть молоді рослини, тим продуктивнішими вони будуть.

«Чистота — це відношення маси насіння основної культури до загальної маси зразка, взятого для аналізу у відсотках. Насіння не повинно мати ніяких домішок, оскільки вони впливають на норму висіву і на врожайність сільськогосподарських культур», — зазначають фахівці.

 

Крім наведених показників якості насіння, визначають також зараженість його хворобами і шкідниками, колір, блиск і запах. Так, втрата насінням природного кольору і блиску часто вказує на втрату схожості. Має значення і перевірка на заселеність насіння шкідниками, оскільки продукти їх життєдіяльності спричиняють розвиток грибкових хвороб і пліснявіння.

«Попередня перевірка насіння сільськогосподарських культур на зараженість хворобами має важливе значення, адже результати таких досліджень будуть достатньою підставою для прийняття рішення про доцільність проведення обробки насіння та підбір протруйника необхідного спектра дії», — йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

Готуючись до весняної посівної, потрібно перевіряти не тільки асортимент та кількість насіння у сховищі, але і його якість, оскільки результати, що вказані в сертифікаті, також мають свій термін дії.

Строк дії сертифіката, що засвідчує посівні якості насіння, становить:

• на насіння овочевих, баштанних культур, кормових коренеплодів відкритого і закритого ґрунтів — дванадцять місяців, а упаковані в герметичну тару — двадцять чотири місяці;
• на насіння кукурудзи протруєної — один рік;
• на насіння соняшнику протруєного — вісім місяців;
• на насіння цукрових буряків — шість місяців;
• на насіння картоплі, затарене в мішки, в ящичні піддони та насипом, — тридцять днів;
• на насіння озимих та ярих зернових культур, а також інших культур, крім перелічених вище, — чотири місяці.

«Акцентуємо вашу увагу на тому, що визначати посівні якості насіння необхідно тільки в лабораторіях, які уповноважені на проведення таких досліджень. Ці рекомендації не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер», — резюмували експерти.