У Польщі подекуди до 60% посівів озимого ріпаку уражено килою капусти: що радять фахівці
«Винуватцем» кили капусти є гриб Plasmodiophora brassicae. У Польщі відповідно до типу ґрунту та клімату існують 14 патотипів цього патогена, з яких 4 є найпоширенішими та найбільш інвазивними.
Як сповна використати позитивні тенденції на ринку ріпаку: вибір генетики та технологій
Симптомами кили капусти є характерні нарости на коренях, іноді зрощені в один клубень неправильної форми. Спочатку з’являються дрібні білуваті або жовтуваті вузлики, які поступово переростають у неправильні нарости, всередині блідо-жовті. Заражені корені мають обмежену здатність споживати воду та поживні речовини. В результаті рослини розвиваються повільно, часто в’януть і з часом гинуть.
Фактори, що сприяють зараженню та розповсюдженню хвороби, включають:
- рН ґрунту — оптимальним для зараження є рН 5,3-5,7. Водночас рН вище 6,5 уповільнює темпи поширення хвороби;
- температура ґрунту — тепловий мінімум 14 °C, а оптимальний 18-24 °C;
- вологість ґрунту — надлишок, спричинений сильними опадами після сівби ріпаку, сприяє зараженню;
- перенесення спорт патогена тваринами та сільгосптехнікою;
- передача хвороби може відбуватися з органічним добривом (гноєм), оскільки спори гриба не гинуть у травному тракті тварин;
- зараження спорами гриба, які містяться у воді відкритих водойм, якщо така вода використовується для зрошення;
- занадто ранній посів (більше «шансів», що рослини потраплять у сприятливі для розвитку хвороби погодні умови);
- неефективний контроль бур’янів із роду капустяних, а також вирощування як покривних чи сидератних культур гірчиці або редьки олійної;
- неефективний контроль падалиці ріпаку та насичення сівозміни цією культурою — зараження цією хворобою відбувається дуже швидко, після першого року зараження на полі становить 1%. А за сприятливих умов, якщо не вживати заходів, то на третій рік може сягати 100%.
Як зауважують польські фахівці, є кілька способів обмежити розвиток хвороби. Передусім слід зауважити, що цілеспрямованих хімічних засобів проти хвороби наразі не зареєстровано. Тому найефективнішим способом є сівба стійких сортів з повним дотриманням агротехнічних рекомендацій, серед яких:
- не повертати на заражене поле олійний ріпак та інші культури цього сімейства протягом 7-10 років;
- боротьба з «капустяними» бур’янами;
- регулювання кислотності ґрунту;
- осіннє підживлення додатковими мікроелементами, що поліпшують стан та розвиток рослин (азот, бор, магній, марганець, цинк);
- поліпшення структури ґрунту та регулювання його зволоження за рахунок глибокого рихлення та ліквідації плужної підошви;
- систематичне очищення й дезінфекція машин та інструментів, що застосовуються для польових робіт;
- аналіз води з відкритих водойм на наявність спор кили капусти.