Підбито підсумки поширеності хвороб на посівах зернових колосових культур

Про це інформує Держпродспоживслужба.

Так, борошниста роса, септоріоз охопили 6-15 макс. 25-45% (Закарпатської, Запорізької, Київської,  Миколаївської, Черкаської, Херсонської  обл.) рослин. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, осередково піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 2-28% рослин в господарствах Волинської, Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградська, Миколаївської, Черкаської, Херсонської та Хмельницької областей.

Бура листкова іржа виявлена на 2-15, осередково 22% рослин, подекуди в господарствах Полтавської області на рослинах озимої пшениці та жита розвивається жовта іржа. Кореневі гнилі уразили 3-16% рослин. У господарствах Закарпатської, Чернігівської областей на вівсі розвивається червоно-бура плямистість (3-8% рослин). Летуча та тверда сажки виявлені в господарствах Дніпропетровської, Львівської областях на озимому ячмені за ураження 0,1-3% колосків.

Читати по темі: Біологічна урожайність пшениці: навіщо та як її рахувати?

За вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. В окремих господарствах Волинської, Львівської, Одеської областей фузаріозом та септоріозом уражено 0,3-4 макс. 14-28% (Запорізька обл. — септоріоз) колосся. В Одеській області відмічається ураження озимої пшениці оливковою пліснявою, хворобою уражено 1-2% колосків.

«Захворювання спостерігаються насамперед на загущених посівах полів зернових культур, які вирощуються по стерньовим попередникам. Вчасно проведений захист колосу має вирішальне значення для отримання якісного та високого врожаю: якщо розглядати як органи рослини впливають на формування врожаю, то на колос припадає до 45%, тобто майже половина майбутнього врожаю залежить саме від колосу. За появи фузаріозу йдеться мова не лише про втрачений врожай, а й про небезпеку від ураження мікотоксинами», — зазначають фахівці Держпродспоживслужби.