На Полтавщині засіяно 1 млн га ярими культурами: повний звіт щодо стану АПК в області

Про це інформує прес-служба адміністрації.

За його словами, потреба в насінні ярих культур забезпечена на 100%, засобах захисту рослин — на 101%, достатня пропозиція мінеральних добрив — 98%.

«У регіоні створені необхідні умови для забезпечення ринку пально-мастильними матеріалами, господарства мають їх у достатній кількості. Продовжується оновлення машино-тракторного парку сільгосппідприємств. Цьому сприяє державна програма за напрямком часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Цієї весни працює техніка, закуплена торік», — доповідає посадовець.

За 11 місяців минулого року державною програмою скористалися 256 сільгосппідприємств області, придбали 542 одиниці техніки на загальну суму понад 125 млн грн й отримали компенсацію більше 36 млн грн, наголошує пан Фролов.

«За цим напрямком Полтавщина входить у трійку областей-учасниць. До слова, 60% учасників цієї програми — фермери, — зазначив Сергій Фролов. — За грудень 2020-го та січень-березень 2021-го 138 підприємств придбали 214 одиниць техніки на 75 млн грн, отримали компенсацію близько 16 млн грн. Торік за підтримки обласного бюджету аграрії придбали 18 одиниць техніки, одержали компенсацію 2,5 млн грн».

Читати по темі: Київщина відстає за темпами сівби ярих зернових культур: посівна-2021

Посадовець також розповів, що цьогоріч призупинена тенденція зменшення площ озимих культур. Під урожай посіяно озимі культури на площі 271 тис. га, що на 23 тис. га більше, ніж торік. Нині стан озимих задовільний. Для весняного засіву підлягає 1,4 млн га, зокрема ярих зернових і зернобобових — 753 тис. га.

«Погода цьогоріч внесла свої корективи. Протягом березня-квітня вона була досить прохолодна, й посівна затрималася, порівняно з минулим роком, на 2 тижні. Завдяки зимовим опадам маємо по області необхідні запаси вологи для проведення весняно-польових робіт, — говорить Сергій Фролов. — У структурі посівних площ перевага надається ринково орієнтованим культурам — кукурудзі на зерно, сої, соняшнику. Відповідно перша займатиме 648 тис. га, друга — 120 тис. га, третій — 384 тис. га. Крім того, буде посіяно 77 тис. га ячменю, 25 тис. га цукрових буряків і 84 тис. га картоплі. Зерновий клин становитиме 1 млн га або 59% у структурі посівних площ. Це на рівні минулого року. Площа посіву круп’яних — близько 8 тис. га, що на рівні минулого року».

Аграрії області посіяли ярих культур на площі 1 млн га. Зокрема завершено посів ранніх ярих зернових, цукрових буряків і соняшнику. Продовжується посів кукурудзи: 70% від прогнозу — майже 460 тис. га. Площі посіву кукурудзи на Полтавщині найбільші серед областей України. Посіяно 27 тис. га сої або 23%. Це пов’язано з технологією: сою починають висівати після першої декади травня. Посів ярих сільськогосподарських культур аграрії завершать вчасно.

Читати по темі: В Україні очікується похолодання та рясні дощі з грозами: прогноз погоди на тиждень

«Цей рік не став винятком щодо порушення правил застосування пестицидів, що призводить до загибелі бджолосімей. Такі факти маємо в Лубенській територіальній громаді, де загинули 170 бджолосімей, та Великобудищанській ТГ — 35. Департамент спільно з Держпродспоживслужбою, Асоціацією пасічників провели низку тематичних зустрічей із фермерами і бджолярами як у громадах, так і на обласному рівні. Було організовано створення у громадах комісій для оперативного розгляду фактів загибелі бджіл, — додав пан Фролов. — Сільгоспвиробник, який планує обробляти посіви, обов’язково повинен попередити громаду, що буде оброблена відповідна ділянка у чітко визначений час. Відповідно до правил застосування пестицидів необхідно мінімум за три дні повідомити і про ділянку, і про препарат, при тому в межах 10 кілометрів. Уже розроблений і розглядається аграрним комітетом ВРУ законопроєкт, який передбачає збільшення штрафних санкцій за відповідні порушення».

Сергій Фролов додав, що традиційно перед початком весняно-польових робіт працівники Департаменту на базі Полтавського державного аграрного університету провели навчання для агрономічних служб, а також для профільних фахівців у районах і громадах.