Фахівці НААН проаналізували агрометеорологічні умови першої декади березня
Про це повідомляє прес-служба НААН.
Такі температурні гойдалки місцями негативно вплинули на стан озимих культур.
Середньодекадна температура повітря знаходилася у межах від 5,7℃ морозу до 5,6℃ тепла. Максимальна температура повітря становила 6-12 ℃ тепла, на поверхні ґрунту — 11-17 ℃ тепла. Мінімальна — знижувалася до 2-13 ℃ морозу, на поверхні ґрунту — до 13-18 ℃ морозу.
Опади у вигляді мряки, дощу мокрого снігу та снігу відмічалися впродовж 2-5 днів. Кількість їх на більшій частині території країни була незначною (2-8 мм), у Кіровоградській області — 9-16 мм, що у межах та більше норми (88-121 %), на крайньому заході області — 180% декадної норми.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не знижувалась нижче 6℃ морозу, що значно вище критичної температури вимерзання.
Сніговий покрив на полях практично відсутній, залишаючись лише під лісосмугами та в заглибинах ущільненим шаром висотою 5-7 см, подекуди спостерігається утворення мікроблюдець та підвішеної льодяної кірки.
Визначення запасів продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників, яке проводилося на початку першої декади березня науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН, показало, що за зимовий період вологозабезпечення ґрунту у Дніпропетровській області суттєво поліпшилося і становило: у метровому шарі ґрунту на ділянках після чорного пару — 187 мм, після гороху — 175 мм, після соняшника — 154 мм.
Така кількість вологи в ґрунті є близькою до середньої багаторічної норми, що регламентована на час відновлення активної весняної вегетації озимини, яка на даний час ще не розпочалася. У рослин відбувається поступове відновлення листкового апарату, ушкодженого морозами. Особливо це стосується рослин окремих сортів іноземної селекції, які виявилися недостатньо адаптованими до низьких температур.
Загалом, озимі зернові культури на більшості посівних площ вищезазначеної наукової установи знаходяться у доброму і задовільному стані, але значна частина посівів потребує азотного підживлення, яке з подальшим підвищенням температурних показників за достатньої вологозабезпеченості ґрунту сприятиме активному відновленню життєздатності та покращенню фізіологічних процесів росту й розвитку рослин.