Фахівці НААН опублікували результати лабораторного аналізу стану посівів озимих культур

Про це повідомляє прес-служба НААН.

Загалом впродовж останньої декади лютого погодні умови були сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур, загрозливих явищ не спостерігалося. На сьогодні озимі культури продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої, лише у південних областях місцями відмічається відновлення їхньої вегетації.

Для встановлення життєздатності посівів та визначення вмісту розчинних вуглеводів науковцями Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН було проведено обстеження та відібрано моноліти з полів у Харківській області за різними попередниками, сортами та різним ступенем розвитку.

Результати проведених аналізів та спостережень свідчать, що переважна кількість полів озимих зернових культур (близько 85-91 % усіх проаналізованих зразків) представлена слаборозкущеними або нерозкущеними посівами, надземна частина яких має пошкодження низькими температурами — 10-20 % листків приблизно на третину листової пластинки. Проте, корені, а в розкущених рослинах — коренева система, вузли кущіння та тканини району точки росту сильних пошкоджень не зазнали. Виживання рослин досить високе, на добре розвинених посівах — 91-98 % живих рослин, на слаборозвинених полях — 78-89 %.

На думку вчених відростання таких рослин у монолітах проходить повільно, що може бути обумовлено зниженням умісту розчинних вуглеводів у вузлах кущіння через нестійкий термічний режим зимового періоду та вимиванням поживних елементів з кореневмісного шару ґрунту, зокрема азоту.

Наразі у вузлах кущіння розвинених рослин сортів пшениці озимої вітчизняної селекції Досконала, Богдана, Подолянка, Запашна, Фермерка міститься 26,5-31,0 % розчинних вуглеводів, а у сортів Леммі, Центуріон (Німеччина) — 12,2-15,9 %. У слаборозвинених рослинах вітчизняних сортів їх уміст становить 18,9-20,5 %. Таким посівам особливо необхідне стартове живлення для активного укорінення та формування фотосинтетичного апарату рослин.

Кращий вигляд мають посіви після парових попередників та гороху на зрошенні (кількість вуглеводів — до 31 %, виживаність — до 96-98 %), дещо слабше відростають рослини після соняшнику, кукурудзи та стерньових попередників (кількість вуглеводів — до 24-27 %, виживаність — до 89-95 %).

Таким чином, на сьогодні посіви озимих зернових культур перебувають переважно у задовільному та доброму стані, але зважаючи на ослаблений стан рослин та недостатній їх розвиток восени, особливу увагу необхідно приділити своєчасному внесенню азотних добрив. При цьому в першу чергу азотне підживлення потрібно проводити розкидним способом у дозі 40–50 кг д.р./га на слаборозвинених та зріджених посівах для покращення регенерації рослин, розвитку кореневої системи, пагонів кущіння та більш швидкого наростання листової поверхні.

У господарствах південних областей продовжується підживлення азотними добривами озимих культур, а на окремих полях розпочалося боронування зябу та підготовка до сівби ранніх ярих культур. Станом на 5 березня вже підживлено майже 1,6 млн га озимих культур, а саме: в Одеській — 500 тис. га, Миколаївській — 300 тис. га, Запорізькій — 461 тис. га, Херсонській областях — 350 тис. га.