Озвучено результати дослідження стану озимих культур
Про це повідомляє прес-служба НААН.
Разом з тим, за спостереженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН замерзлий ґрунт нівелює негативну дію високого снігового покриву. Інтенсивне танення верхнього шару снігу за денних температур 5‒9 ℃ тепла зумовило утворення снігової кірки (насту) товщиною до 10 мм. Вона знаходиться всередині снігового покриву: рослини покриває сніг висотою 5‒6 см, вище — снігова кірка і знову сніг висотою до 15 см крупнозернистої структури.
У Харківській та Житомирській областях за даними наукових установ на полях з пониженими ділянками рельєфу відмічається утворення льодової кірки, товщина якої становить 1,6 та 4,0 см відповідно, а ступінь розповсюдження 9 балів. На окремих полях відмічається пошкодження низькими температурами листків озимих культур до 10-20 % приблизно на 0,3-0,5 см листової пластини.
Станом на 22 лютого після найбільших морозів у другій декаді лютого, запаси цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої, за результатами відібраних монолітів науковцями Інституту сільського господарства Степу НААН, у третій декаді вересня були оптимальними і становили 20,8-21,1 % на абсолютно суху речовину, а за сівби у середині жовтня — були нижчими і коливалися у межах від 17,1 до 18,5 %, в ячменю озимого — 21,4-22,2 та 17,3-17,7 % відповідно, що сприяло підвищенню здатності рослин протистояти впливу негативних від’ємних температур.
За результатами аналізів відібраних монолітів від 22 лютого науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН встановлено, що рослини озимих культур мають добру регенераційну здатність при їх відрощуванні. Ступінь перезимівлі рослин оптимальних строків сівби в середньому за сортами становить 98-99 % рослин та 97,2% стебел. На даний час стан рослин озимини оцінюється як задовільний та добрий.
У подальшому догляд за рослинами у посівах озимих зернових культур базуватиметься на їх фізіологічному стані під час відновлення весняної вегетації (середньо-багаторічна дата — 4 квітня), розвитку рослин, перебігу погодних умов, ресурсного забезпечення суб’єктів господарювання.