Фахівець розповів про економічну доцільність внесення азотних добрив по мерзло-талому ґрунту

Про доцільність внесення добрив під час ранньовесняного підживлення рослин розповів Руслан Войтович, директор і засновник компанії «Арус Трейд», у матеріалі «Як правильно вносити добрива по мерзло-талому ґрунту — розбираємось разом» на Kurkul.com.

Він зазначив, що внесення азотних добрив у січні-лютому не є ефективним, адже рослини почнуть поглинати азот тільки після відновлення вегетації, а до настання цього періоду внесений азот по мерзло-талому буде вже знаходиться в атмосфері, а не в ґрунті.

«При внесенні селітри у нормі 200 кг/га, в перерахунку на діючу речовину отримаємо 34х2=68 кг/га азоту. З огляду на те, що в середньому пшениця споживає на кожну тонну формування врожаю 25 кг азоту, то надбавка від добрив повинна становити 68/25 = 2,72 т/га. В грошовому виразі, у разі повного засвоєння добрив, це становить близько 2,72 х $200/т = $544/га», — поінформував Руслан Войтович.

Читати по темі: Раціональне застосування добрив. Як не витрачати зайвого

Проте, він відзначає, що при внесенні азотних добрив по мерзло-талому ґрунту, рослини отримують значно менше азоту — близько 34-51 кг/га. В такому випадку, врожайність збільшиться від 1,36 до 2,04 т/га, або у грошовому виразі — від $272 до $408 на 1 га. Тобто, втрати прибутку від недоотриманого врожаю можуть становити від $136 до $272/га.

В середньому для озимої пшениці приріст врожайності може складати від 0,5 до 1 т/га, для озимого ріпаку — від 0,4 до 0,6 т/га.

«Якщо карбамід та КАС знаходиться в амідній та амонійній формах і мають пролонговану дію азоту, то в селітрі азот знаходиться в нітратній формі, тож він легко змивається і не затримується в ґрунті більш ніж 5-7 днів. Значно ефективнішим є локальне внесення азоту в міжряддя», — акцентував експерт.