Експертка розкрила особливості ранньовесняного підживлення озимих культур

За її словами, для ранньовесняного внесення добрив можна використовувати:

• аміачну селітру — має найбільш активну і рухливу форму азоту;
• карбамід (сечовину) — містить амідну форму азоту, яка поступово переходить в амонійну, а потім — в нітратну;
• сульфат амонію — азотно-сірчане добриво, яке містить азот в амонійній формі;
• карбамідно-аміачну суміш (КАС) — ефективне добриво, яке містить три азотних форми, завдяки чому забезпечує тривале надходження корисних речовин в рослини.

Читати по темі: Раціональне застосування добрив. Як не витрачати зайвого

Проте Ольга Бовсуновська не рекомендує застосовувати азотні добрива з додатковими мікроелементами, адже їх варто вносити у рідкій формі по листу у період вегетації.

«Якщо ґрунт не замерзлий, можна застосовувати NPK добрива, котрі забезпечують рослини енергією для активного росту та рухомими сполуками елементів живлення на початок виходу у трубку. Така практика ранньовесняного підживлення комплексними добривами демонструє значні переваги в країнах з м’якою зимою», — додала вона.

Варто зазначити, що кількість азоту, внесеного по мерзло-талому ґрунту, становить близько 30% від повної дози добрив, що застосовуються протягом періоду вегетації.