Спеціалісти управлінь фітосанітарної безпеки розповіли про стан озимих культур

Про це повідомила Держпродспоживслужба України.

Різке похолодання та значне зниження температури повітря протягом звітного періоду не було сприятливим для життєдіяльності популяції мишоподібних гризунів, активного розвитку їх не відмічалося, чисельність не збільшилася.

За даними моніторингу, проведеного спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки в областях встановлено, що у посівах озимої пшениці розміщених по парових попередниках площа заселення мишоподібними гризунами становить 13-20%, на полях озимої пшениці (після соняшника та кукурудзи) — 25-43% за середньої чисельності 1-3, осередково 4 жилих колоній на 1 га в господарствах Херсонської області. У посівах озимого ріпаку нараховується 1-3 жилих колоній на 1 га, в них 2-6 жилих нір на 15-65, макс. 75% обстежених площ.

Наразі незначне збільшення чисельності шкідника спостерігалось у посівах багаторічних трав, неорних землях та садах, де не проводились захисні заходи. Так, на 35-85% обстежених площ обліковували 2-4, макс. 5-8 (Дніпропетровська, Донецька та Херсонська обл.) жилих колоній на 1 га, з 2-7 жилими норами в кожній.

В подальшому загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, передусім в озимині ймовірна в разі стійкого снігового покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження. За установлення навіть нетривалого поліпшення умов життя, завдяки біологічній особливості до високої плодючості та спроможності до швидкої зміни фізіологічного стану, популяція гризунів поступово буде відновлювати свою чисельність.

Повсюди в зерносховищах усіх форм власності проводяться обліки комірних шкідників. У Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській та інших областях виявлено незначну зараженість насіннєвого та фуражного зерна комірними довгоносиками, борошняним хрущаком, зерноїдом.

«Контроль за станом зерна та зернопродуктів, що зберігаються варто проводити постійно і в разі виявлення живих комірних шкідників приступити до знезараження збіжжя через фумігацію дозволеними препаратами відповідно до діючих регламентів застосування. За пониження температури повітря нижче -5ºС можна провести охолодження зерна пасивним (відчинення дверей, вікон) або активним способами, що негативно вплине на розвиток комірних шкідників», — говорять фахівці.

Повсюди фітоекспертизою насіння ярих зернових та зернобобових культур виявлені збудники альтернаріозу, аскохітозу, гельмінтоспоріозу, бактеріозу, фузаріозу, сірої гнилі, інших хвороб в межах 1,5-5%. Оздоровлення кондиційного насіннєвого матеріалу досягається протруєнням його препаратами, вибір яких залежить від спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.