Близько 8 млн га земель в Україні обробляються без сплати податків

Про це на obozrevatel.com розповів практикуючий адвокат В’ячеслав Ганган.

За оцінками Світового Банку, «в тіні» перебуває близько 8 млн га українських земель. Власники паїв віддають їх в оренду, але документи при цьому не оформлюються, а податки не сплачуються.

Щоб створити свої земельні банки, агрокомпанії укладають із селянами договори оренди паїв. За Податковим кодексом вартість оренди становить від 3 до 12% від грошово-нормативної оцінки землі. Плюс місцева адміністрація може додати ще 1% на соціальний розвиток регіону, якщо землю виділяє держава. Залежно від вартості оренди паю визначається і розмір податку на землю.

«Селяни, якщо до них звертається велика агрокомпанія, встановлюють найвищу ціну, розуміючи, що в орендаря є гроші. Скажімо, 13%. Всі великі агрохолдинги працюють «в білу», вони вказують ціну в договорах і з неї офіційно платять податки. Дрібні підприємці вирішують все інакше. Тут можливі два варіанти. Перший: пайовик, у якого є СПД, домовляється з сусідами і орендує у них землю. У договорах відображається вартість оренди паїв 3% від грошово-нормативної оцінки. А решту, скажімо, 10% орендар платить своїм односельцям готівкою. Тобто дрібні агровиробники платять податок на землю від 3%, а великі агрохолдинги — від 13%», — розповів адвокат.

Другий варіант ще гірший. У цьому випадку один пайовик домовляється з іншими усно, а гроші повністю віддає готівкою.

«Він збирає всі паї, номінально не підписуючи жодної угоди. Засіває землю, вирощує врожай, збирає. Потім купує фіктивні виробничі документи у трейдерів і продає товар за цими документами. Саме таких земель в Україні 8 млн га. Поліція та місцеві адміністрації нічого не помічають», — зауважив В’ячеслав Ганган.

Ситуація ускладнюється тим, що дрібні виробники часто диктують ціни на сільгосппродукцію у своїх областях. Вони домовляються між собою, зрозуміло, не підписуючи жодних офіційних домовленостей.

«Ситуацію міг би врятувати Антимонопольний Комітет, якби він працював ефективно. АМКУ не бачить цих домовленостей і тих наслідків, які вони несуть для ринку. А якщо і бачить, то не може зробити, бо у нього немає для цього ні інструментів, ні повноважень. АМКУ фактично усунутий від боротьби з антиконкурентними діями на агроринку», — говорить фахівець.

Через подібну практику держава не отримує від сільського господарства тих грошей, які могла б отримувати, а це мільйони доларів на рік.