Шкідники активізувались та розпочався активний розвиток хвороб
По це повідомляється на сайті Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Триває літ, відкладання яєць та відродження личинок гессенської, шведської, пшеничної мух, шкідливість личинок яких проявлятиметься, насамперед, у посівах ярих злакових культур.
У Степу та Лісостепу триває переліт у посіви озимини клопа шкідливої черепашка, якого в крайових смугах полів нараховується 0,1-1, макс. 2 у Харківській та 3 екз. на кв.м у Кіровоградській областях. У посіви перемістилося 20-70, макс. 100% (Миколаївська обл.) перезимувалих клопів. У північних областях Лісостепу та Поліссі посіви заселяють маврський та гостроголовий клопи.
За наявності 2-4 перезимувалих клопів на кв.м посіви обприскують дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти вищевказаних фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
Скрізь спотерігаються захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу, кореневі гнилі, якими охоплено 6-37, макс. 76% площ озимих, уражено 1-16, осередково 20% рослин у господарствах Івано-Франківської та 39-48% рослин Київської областей. У Закарпатській та Тернопільській областях ринхоспоріозом та піренофорозом охоплено 1-5% рослин. У Тернопільській області в посівах озимого ячменю виявлено ознаки ВЖКЯ.
В ярих колосових гельмінтоспоріозом, сітчастою, темно-бурою плямистостями уражено 1-3% рослин, осередково в Київській області кореневими гнилями до 13% рослин. Оздоровлюють посіви під час виходу рослин у трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол та іншими.
Повсюди посіви гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, у південних та східних областях піщаний мідляк, осередково південний сірий довгоносик. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 1-7, макс. 35% рослин у слабкому ступені. У Київській, Тернопільській областях 1-2% рослин уражено кореневими гнилями. В багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий довгоносики, клопи-сліпняки та горохова попелиця, якими пошкоджено 2-11% рослин товарної люцерни у слабкому ступені. Із хвороб відмічено буру плямистість.
У центральних і східних бурякосійних областях продовжується «піший хід» бурякових довгоносиків (звичайного і сірого) та заселення ними сходів цукрових буряків. У Київській області в найтепліші години дня відмічали літ жуків В крайових смугах за чисельності 0,05-0,2, осередково в господарствах Київської області 1-3 імаго на кв.м, вони пошкодили 1-2% (Вінницька, Київська, Тернопільська, Черкаська обл.) рослин. За високого ступеня чисельності довгоносиків звичайного (ЕПШ 0,2-0,3 екз. на кв.м), сірого (ЕПШ 0,2-0,5) та прохолодної погоди бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками, з систематичним обприскуванням їх дозволеними контактними препаратами.
Також сходи цукрових буряків заселять та пошкоджують бурякові блішки (1-3% рослин), крихітка. На рослинах-живителях розвиваються та живляться личинки листкової бурякової попелиці, які в подальшому заселятимуть сходи буряків. У господарствах Вінницької та Черкаської областей коренеїдом уражено 1-2% сходів. Надалі за тривалої посухи та ущільнення ґрунту можливе більш інтенсивне ураження рослин захворюванням, що потребуватиме оздоровленню через розпушування міжрядь.
Скрізь триває заселення та пошкодження посівів озимого ріпаку ріпаковими квіткоїдом, листкоїдом, прихованохоботниками, хрестоцвітими блішкам. Ними пошкоджено 2-12, осередково в господарствах Вінницької та Черкаської областей ріпаковим квіткоїдом 25-50% рослин. Повсюди оленкою волохатою на 7-38, макс. 82% обстежених площ за чисельності 1-3, макс. 10 екз. на кв.м (Одеська, Херсонська обл.) пошкоджено 1,5-10% рослин культури.
У Черкаській області до 3% рослини ярого ріпаку пошкоджено хрестоцвітими блішками. У більшості ріпакосійних областях рослини озимого ріпаку хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, осередково циліндроспоріоз, борошнисту росу, гельмінтоспоріоз, якими охоплено 1,5-9, макс. 15% (гельмінтоспоріоз, Миколаївська обл.). Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) до цвітіння захищають дозволеними до використання препаратами. Проти вищевказаних хвороб проводять оздоровлення фунгіцидами.
На сходах соняшнику розвиваються та шкодять піщаний мідляк, осередково південний сірий довгоносик, дротяники, осередково кравчик головач. Ними пошкоджено 1-3% рослин культури.
В Степу, Лісостепу та подекуди Поліссі відбувається вихід з ґрунту колорадського жука та заселення ним посадок ранньої картоплі (1-5% рослин). На ранній капусті, редисці 7-25, макс. 40% (Хмельницька обл.) рослин пошкоджено хрестоцвітими блішками, які активізувались у останні дні з підвищенням температурного режиму. Відмічено літ різної інтенсивності метеликів біланів, капустяної молі, цибулевої мухи.
У садах скрізь пошкоджують листки і квітки дерев плодові довгоносики, листокрутки, попелиці, листоблішки, кліщі, осередково білан жилкуватий, золотогуз, шовкопряди, жуки оленки волохатої. У Миколаївській області відмічено літ сливової, східної та яблуневої плодожерок, в Одеській області американського білого метелика, в лісостепових та поліських - літ травневих хрущів, якими заселено до 18% дерев у лісосмугах. У Закарпатській, Тернопільській областях на сприйнятливих сортах яблуні борошнистою росою на 5-8% дерев охоплено 4-6% листових розеток. Скрізь набуває поширення моніліоз кісточкових (абрикос, персик), яким охоплено 5-17% дерев та 2-15, макс. -20% пагонів у промислових насадженнях, до 100% дерев у приватному секторі (Донецька обл.). Повсюди на персику розвивається кучерявість листків персика (уражено 4-10% дерев, 1-4% пагонів, 5-7% листків).
Після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти листогризучих та сисних шкідників, а також хвороб обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, диметоат, імідаклоприд, при наявності кліщів застосовують спіродиклофен або феназахін із додаванням проти хвороб дифеноконазол, крезоксил-метил, піраклостробін + дитіанон.
У виноградних насадженнях Миколаївської, Одеської областей відбувається літ метеликів гронової листокрутки І покоління. Виявлено перші ознаки прояву мілдью. у Закарпатській області розпочалось заселення та пошкодження молодих листочків виноградним зуднем.