Вчені розповіли про шкоду від спалювання післяжнивних рештків
Про це свідчать дані аналітичної довідки агрометеорологічних умов та стану посівів сільгоспкультур, опублікованої на сайті НААН України.
Зазначається, що при спалюванні соломи температура на поверхні ґрунту сягає 360°С, а на глибині 5 см — 50°С (навіть за температури 40°С гине ґрунтова біота). Нормальне біологічне функціонування ґрунту за цих умов відновлюється через 2-3 місяці.
«Встановлено, що за 2,5-4,0 місяці розкладається до 46% соломи, за 1,5-2,0 роки — до 80%, решта — пізніше. За розкладання одного кілограма соломи у ґрунті вже через 3 місяці утворюється приблизно 50 г гумусу, а через 2 роки новоутворення закінчується, досягається його максимальне значення — 90-100 г», — йдеться в повідомлення НААН України.
Після збиранням зернових культур науковці радять максимально застосувати прийоми обробітку ґрунту для збереження вологи, дискування і приорювання соломи, сівбу сидеральних культур після випадання опадів.
«Складна метеорологічна ситуація через посушливий період з високими температурами ускладнює заробку післяжнивних решток і якісного обробітку ґрунту. Необхідно надавати перевагу тим ґрунтообробним операціям, які найбільш повно враховують особливості формування вологозапасів та біологічних потреб вирощуваних сільськогосподарських культур. Зокрема, доцільно впроваджувати у сівозмінах мілкий (8‒16 см) і поверхневий (6‒8 см) обробіток ґрунту під озимі культури на окультурених полях із задовільним фітосанітарним станом при неглибокому заляганні ґрунтових вод (1,5‒2,5 м)», — радять вчені.