До кінця року може бути зареєстроване географічне зазначення «херсонський кавун»

У 2019 році в області обсяг виробництва баштанних культур становив 183,8 тис. тонн, із них кавунів 163,6 тис. тонн, середня врожайність 84,9 ц/га. Про це пише ukrinform.ua.

Офіційно наразі ще такого географічного зазначення (ГЗ) як «херсонський кавун» (світовими прикладами ГЗ є сир Рокфор, коньяк, шампанське) немає. Два роки тому саме для його реєстрації і створили громадську спілку «Асоціація виробників Херсонського кавуна».

В Асоціації кажуть, що херсонські кавуни відрізняються і якістю, і смаком від вирощених в інших регіонах. І тому, якщо написати чи сказати, що кавун херсонський, його краще купують. Цим і користуються недобросовісні продавці, продають під маркою «херсонський кавун» і вирощений деінде. Роботу з реєстрації ГЗ сподіваються завершити до кінця року, хоч цьому де що завадив коронавірус, та ще й зміни у законодавстві.

У межах реєстрації розроблена сертифікація, яка пояснює, що таке саме херсонський кавун: де його вирощують, яким показникам він має відповідати. Головне — зона, в якій він вирощується. Обмежили кількість нітратів.

«Допустима норма нітратів для кавунів — 60 мг на 1 кг, ми прописуємо, що херсонський кавун має мати не більше 40 мг, ми цього не боїмося, бо практично не використовуємо добрив. Сподіваємося, що це буде для покупця дуже важливим критерієм, і ми його виносимо на свій прапор — скажу так», — розповідає Олександр Бритвін, голова правління громадської спілки «Асоціація виробників Херсонського кавуна».

Дуже важлива кооперація товаровиробників задля того, щоб херсонський кавун був упізнаний і мав закріплені за собою показники, щоб на прилавок не потрапляла продукція, що не пройшла перевірку на якість, підкреслює директор Південної дослідної станції баштанництва НААН України (Голопристанський район Херсонщини) Володимир Лимар.

«Визначений перелік сортового складу, який відповідає вимогам херсонського кавуна. На 70% — це кавуни селекції нашої установи. Визначено показник цукрів, вмісту сухої речовини у плодах», — каже Володимир Лимар.