Нас чекає значний недобір врожаю озимих через певні фактори, які треба врахувати на наступний рік — думка
«Об’їхавши в рамках проекту «Екстрена агрономічна допомога» багато господарств майже у всіх регіонах України, можу сказати, що цих причин є декілька, і в умовах 2019-2020 років вони часто накладалися одна на одну. Спробую пояснити цю аномалію в максимально доступній формі. В землеробстві основними об’єктами нашої діяльності є ґрунт і рослина, які між собою тісно пов’язані. В ґрунті для рослини найважливішим є ґрунтово-поглинальний комплекс(ГПК), на колоїдах якого накопичуються доступні катіони і аніони макро- і мікроелементів, які й засвоюються рослинами. Ці елементи накопичуються в ГПК за рахунок внесених в ґрунт добрив (як органічних, так і мінеральних), мінералізації рослинних решток, а також переходу важкодоступних форм елементів живлення в легкодоступні», — розповів фахівець.
Ці процеси, каже Григорій Опанасенко, можливі при присутності вологи.
«Восени минулого року, коли вологи було обмаль, в ГПК доступних елементів було дуже мало, особливо фосфору і калію, які сприяють: успішній перезимівлі, формуванню кореневої системи, особливо вторинної, збереженню вологи в ГПК, посухостійкості і стресостійкості рослин, не говорячи вже про доступний азот. Ситуацію ускладнює та обставина, що в Україні тепер майже ніхто не дотримується сівозміни, і зразу ж після збирання попередника (соя, соняшник) сіється наступна культура. Соя і соняшник, які в останній період вегетації використовують до 80-90% фосфору і калію, в ГПК перед сівбою не залишають нічого. Протягом осіннє-зимового періоду, а також весною, дощів було обмаль, мінералізації рослинних решток, розчинення важкодоступних елементів і навіть внесених фосфорно-калійних добрив і перетворення їх в доступні елементи для рослин в ГПК практично не відбулося», — зауважує агроном-консультант.
До цього доєдналося ще й те, що протягом зими озимі культури кілька разів відновлювали вегетацію, витрачаючи цукри і виснажуючись. Таким чином, на час відновлення вегетації значна кількість посівів озимих була виснажена, хоча візуально ми спостерігали непоганий стан. Посуха весною ситуацію з посівами озимих ще ускладнила , в рослин не відбулося весняного кущення і не утворилася вторинна коренева система.
«Рослини за рахунок первинної кореневої системи і залишків цукрів продовжували вегетувати, відбувалося так зване несправжнє відростання, але повноцінно забезпечувати все більшу масу не змогли, і почалося на початку скидання додаткових пагонів, а потім почали гинути і рослини в цілому. Цей процес був в значній мірі загальмований поверненням холодів, коли ростові процеси в рослинах сповільнилися, але, як тільки встановилась висока температура і процес випаровування води рослинами збільшився, а також почали формуватися генеративні органи, на які елементів живлення потрібно значно більше, а слабка коренева система не могла їх забезпечити, рослини почали гинути», — пояснив Григорій Петрович.
В цих умовах озимі по озимих, не говорячи вже про горох чи пари, набагато краще себе почували, ніж посіви по сої чи соняшнику тому що на цих полях від часу збирання і до сівби був деякий період, і в ГПК накопичилася певна кількість вологи і доступних елементів живлення.
«Тому й спостерігалася ситуація, коли поряд поля, посіяні одним сортом, але на одному полі озимі випали, а на іншому — ні. Доводилося спостерігати також випадіння, здавалося б, нормальних посівів, але коли починав більш докладно розпитувати господарів, то виявлялося, що на цих полях під попередник вносилися гербіциди, які потребують після свого внесення і до сівби наступної культури 200 мм опадів, але низька температура і брак вологи весною цього року процес розкладання діючої речовини загальмував, що відобразилося не тільки на озимих, а і на посівах деяких ярих культур. Особливо така ситуація ускладнювалася на полях лужних, де проводився поверхневий обробіток або пряма сівба. Через ці фактори буде значний недобір врожаю озимих, адже на цьому все не закінчилося, через слабу кореневу систему і неможливість повноцінно забезпечити водою і елементами живлення генеративних органів буде заміркувате зерно і неповноцінний колос. З усіх приведених фактів можна зробити висновок, що і в подальшому без врахування перерахованих вище факторів в умовах нестабільного клімату отримання високих врожаїв буде неможливе», — підсумовує Григорій Опанасенко.