Найефективніші дощі випали на Вінниччині, Київщині, Львівщині та Сумщині, — науковці

Як зазначається в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні на 8 травня 2020 року, поширеній Національною академією аграрних наук України, дефіцит опадів, низька відносна вологість повітря та недостатні запаси вологи у ґрунті, які спостерігали впродовж березня-квітня, були несприятливими факторами для всіх сільськогосподарських культур і сприяли виникненню на території країни повітряної, а місцями (на півдні та південному сході) й ґрунтової посухи. Проте погодні умови кінця третьої декади квітня — першої декади травня виявилися сприятливими для росту та розвитку рослин зернових культур, забезпечивши суттєве покращення загального стану посівів за рахунок опадів, які пройшли протягом вищезазначеного періоду.

Так, за повідомленням Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, зливові дощі, що пройшли у зоні діяльності Інституту, спостерігалися 5-7 травня. Загальна кількість опадів не перевищувала 12 мм. Станом на 28 квітня запаси продуктивної вологи в орному (0-20 см) шарі ґрунту на переважній частині Харківської області становили 8-20 мм (за середніх багаторічних значеннях 22-30 мм), а у метровому (0-100 см) шарі ґрунту — від 80 до 126 мм (за середніх багаторічних значень — 124-164 мм).

Кількість опадів у Дніпропетровській області в минулий місяць, за даними ДУ Інститут зернових культур НААН, у середньому становила 11 мм, або 28 % від норми. Запаси продуктивної вологи в ґрунті на кінець квітня під пшеницею озимою після непарових попередників в орному шарі ґрунту (0-20 см) були недостатні і становили 8-17 мм, у центральних районах під посівами по чорному пару — достатні (25-30 мм), на крайньому сході та півдні області незадовільні — менше 10 мм; у метровому шарі ґрунту (0-100 см) переважно задовільні — 90-100 мм, на півдні області незадовільні — менше 50 мм.

Майже на всій території Херсонської області, за даними Інституту зрошуваного землеробства НААН, з 3 по 6 травня пройшли опади у вигляді зливового дощу. Проте кількість їх була різною і коливалася в межах від 6-8 мм у північних та східній частинах області до 18-35 мм у центральних та південних районах. Запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою станом на 5 травня у метровому шарі ґрунту на більшій частині території області коливалися від 23 (у центральних, східних та південних районах області) до 56 мм (у західних та північних районах), місцями на зрошуваних землях вологозапаси у метровому шарі перебували на задовільному рівні — 90-100 мм.

Надзвичайно ефективні і вчасні опади випали у Вінницькій та Київській областях — по 17 мм, Львівській — 20 мм, Сумській — 25 мм, які істотно виправили вологозапаси ґрунту. Цього запасу продуктивної вологи достатньо на даний час для оптимального розвитку рослин ранньої групи і отримання повноцінних сходів пізніх культур.

Проведений 6 травня науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН аналіз стану посівів озимих зернових культур засвідчив, що рослини пшениці озимої ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (5 вересня – 5 жовтня), які вирощуються по чорному пару та гороху, перебували на завершальному етапі фази виходу в трубку — формування прапорцевого листка. У рослин після таких непарових попередників, як соняшник та кукурудза на зерно, за порівняно ранніх строків сівби відмічалася поява прапорцевого листка, за оптимальних та допустимо пізніх — початок його появи. У рослин ячменю озимого всіх рекомендованих строків сівби теж спостерігалося утворення прапорцевого листка, а в окремих сортів навіть початок фази колосіння.