Карликовість зернових (Карликовость зерновых)
ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС
Специфічне вірусне захворювання даної групи культур, воно пошкоджує не усі сільськогосподарські культури даної групи, а лише: пшеницю, жито, ячмінь ( вірусна хвороба - жовта карликовість), рис. Збудником карликовості пшениці є мікоплазмові організми, які належать до спіроплазм. Переносниками їх є смугаста та шестикрапчаста цикадки. Хворі рослини у середньому дають лише 4-5% потенційного врожаю. Подібні ознаки як і у всіх видів зернових. Збудником хвороби є вірус Rice dwarf virus має сферичні віріони діаметром близько 70 нм. Розпосюджується цикадками, може зберігатися у яйцях комах і передаватися потомству. Вірус карликовості уражує лисохвіст, півняче просо, ячмінь, мяку пшницю, тонконіг, які можуть бути резерваторами інфекції.
Ознаки хвороби:
Для пшениці та жита - Виявляється спочатку на молодих листах в виді, жовтуватих і білих цяток, розташованих уздовж жилок. Потім плями подовжуються, утворити тонкі переривчасті смужки паралельно середньої жилки листа. Хворі рослини сильно кущаться,утворюють щільні розетки, і як правило, не виколощуюься, ріст їх сповільнюється, міжвузля коротшають і рослини здобувають карликовий вид. Тільки в окремих рослин спостерігається викидання колосу, але в ньому утворюється щупле зерно.
Для ячменю - На листках уражених рослин з’являється золотасто-жовте забарвлення, яке розповсюджується знизу в верх і переважноз країв листків. Листя у хворих рослин стає жорстким і розміщується більш вертикально, ніж у здорових . При захворюванні спостерігаєтся низькорослість ячменю, колоски часто не утворюються, коренева система розвивається повільно. Хворі рослини дуже терплять у посушливі періоди. Збудник хвороби вірус Barley yellow dwarf virus - має ізотермічні віріони до 25 нм довжиною. Дуже стійкий до високих температур - зберігає інфекційність після 10 хв прогрівання при 75°С. Уражує близько 100 видів родини Gramineae. Особливо шкідливий для посівів ячменю, пшениці, рису, жита. Вірус передається різними видами попелиць - в організмі яких він може зберігатися протягом 120 годин. Механічно та з насінням вірус не передається, але зберігається в зимуючих рослинах.
Для рису - Спочатку проявляється невеликими жовтими плямами, розташованими вздовж жилок молодих листків. Пізніше плями продовжуються, і утворюються перервчасті смужки. Хворі рослини надмірно кущаться, повільно ростуль, мають укорочені міжвузля, і тому набувають карликового вигляду. Корені уражених рослин недорозвинені і розташовуються горизонтально у верхньому шарі грунту, волоть недорозвинена, зерно утворюєтся щупле. При дозріванні рису більшість уражених рослин зберігає зелений колір.
Розвиток хвороби:
Розвиток хвороби проходить в паренхімі листків, та біля жилок( для пшениці та жита). На листках та біля їх жилок уражених рослин з’являються жовтуваті плями.
Пошкоджують:
Пшениця, жито, ячмінь, рис.
Поширення:
Виявляють в різних областях України, особливо в господарствах де постійно сіють дану культуру, з недотриманням правильної сівозміни. Для ячменю - хвороба роширена на півдні України. Для рису - Японія Китаї, Індія та інші країни Південно-Східної Азії.
Поріг шкодочинності:
Викликає значний недобір врожаю ( до 90% для пшениці та жита). Для ячменю та рису - хвороба може бути причиною недобору 15% і більше урожаю. Стійких сортів до хвороби не виявлено.
Заходи захисту:
Для пшениці та жита - вибір правильних строків та посіву культури, що зменшить можливість ураження цієї вірусної хвороби. Для обмеження розвитку хвороби необхідно своєчасно знищувати буряни та шкідники - які є резерваторами та переносниками патогенів, особливо треба звернути увагу на заходи боротьби проти смугастої та шестикрапчастої цикадкок. Для ячменю потрібно також боротися з бур’янами та шкідниками, ретельно знищувати сходи падалиці культури і дикорослих злаків- це зменшить можливість резервації багатьох збудників хвороб. Для рису - знищення попелиць, трипсів, цикадок та інших шкідників. Суворе дотримання карантинних заходів, видалення з рисового поя соломи, знищення рослинних решток, зяблева оранка грунту.