Сажка тверда (жито) (Головня твердая)

Ознаки ураження

Хвороба виявляється повсюди, де вирощують жито. Перші ознаки з’являються у фазі молочної стиглості зерна. Уражені рослини дещо відстають у рості, колос у них сплющений, має інтенсивне синьо-зелене забарвлення. Лусочки колосків, як правило, розсунуті в результаті розвитку в зерні збудника хвороби. При роздавлюванні уражених зернівок у фазі молочної стиглості з них виділяється сіра рідина із запахом триметиламіну (запах гнилих оселедців), у зв’язку з чим іноді тверду сажку називають «смердючою». В уражених колосках замість зерна утворюються соруси збудників хвороби. Вони мають овальну форму, а на верхівці дещо загострені. У сорусах замість ендосперму розвивається темна маса спор із неприємним запахом. Маса сорусів значно менша, ніж здорового насіння у зв’язку з чим до початку повної воскової стиглості уражений колос залишається прямостоячим, тоді як здорові під масою налитого насіння нахиляються. Під час достигання рослин різниця у забарвленні уражених і здорових колосків поступово зменшується і повністю зникає у фазі воскової стиглості.

Умови розповсюдження та джерела інфекції

 Основним джерелом інфекції є заспорене насіння. Тип інфекції - поверхневий. Проростки жита сприйнятливі до зараження протягом 1–8 днів після проростання зернівки, а потім вони стають стійкими проти інфекції. Додатковим джерелом інфекції можуть бути теліоспори збудника хвороби, які потрапили в грунт у випадку, коли жито сіють після жита в Лісостепу і на Поліссі. Основна ж маса теліоспор, які потрапили в грунт, під дією вологи і мікроорганізмів гине протягом 1–3 тижнів, проте окремі з них можуть зберігатися у грунті до двох років. Заспорення насіння жита теліоспорами патогена може відбуватися також від заспореної тари, сівалок та іншого інвентаря. Взимку збудник твердої сажки зберігається у вигляді грибниці в інфікованих живих рослинах жита озимого. Для жита ярого основним джерелом інфекції є заспорене насіння. Тип інфекції - поверхневий.

Шкідливість

 Виявляється у вигляді відкритих недоборів урожаю в результаті утворення спорової маси замість зерна в колосі, так і прихованим недобором урожаю через зрідження посівів внаслідок відмирання уражених рослин. Приховані недобори урожаю зумовлюються тим, що маса надземної частини у рослин, які одужали від хвороб, часто зменшується на 30–40 %, відповідно розмір стебла і колоса на 15–20 % в порівнянні із неінфікованими рослинами; у колосі на 10–15 % формується менше зернин, зменшується маса 1000 зернин. Приховані недобори урожаю інколи удвоє-четверо перевершують відкриті недобори урожаю. За сильного ураження рослин недобір урожаю може становити 15–20 % і більше.

Заходи захисту

Використання здорового посівного матеріалу; стимулювання швидкої появи сходів; вирощування стійких сортів; протруювання насіння. Хімічні препарати: Діксіл Ультра, Венцедор, Авіценна, Байтан Універсал, Берет 050, Бенлат, Вінцит 050 SC, Вітавакс, Вітавакс 200, Вітавакс 200 ФФ, Колфуго Дуплет, Колфуго Супер, Максим 025 FS, Паноктин, Паноктин Тоталь, Преміс 25, Раксил, Реал 200, Сістан, Сумі – 8, Фенорам Супер.